Петиція із вимогою захистити історичний Київ набрала необхідні голоси

На сайті петицій до Київради з’явилося перше звернення, що набрало необхідних 10 000 голосів - кияни підтримали петицію столичного краєзнавця, засновника "Захоплюючого Києва" Арсенія Фінберга.

Про це повідомляє DreamKyiv.

"За останні роки ми бачили чимало прикладів знищення та руйнування історичних пам'яток міста, - йдеться у тексті петиції. - Вимагаємо вжити всіх заходів для унеможливлення їхнього знищення в майбутньому".

Нагадаємо, Фінберг опублікував петицію в день запуску сервісу petition.kievcity.gov.ua — 8 жовтня. Голосувати за пропозицію можна ще 54 дні.

Згідно з рішенням Київради від 8 жовтня №103/2006, петиція, яка набрала 10 000 голосів, має бути опублікована на сайті Київради протягом трьох робочих днів. За цей же період міський голова повинен направити цю петицію на розгляд профільної комісії. На розбір питання у депутатів є 10 робочих днів.

На засідання комісії можуть запросити автора петиції. Результатом засідання може стати висновок чи рекомендація комісії щодо питання, вони подаються на розгляд міському голові. Останній має відреагувати або розпорядженням у рамках своїх повноважень, або подавши відповідний проект рішення Київради.

Проект буде розглядатися першочергово на найближчому пленарному засіданні Київради. Про результати розгляду петиції автора сповіщатимуть електронною поштою.

Інші матеріали за темами ПАМ'ЯТКИ та ПЕТИЦІЇ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.