Гурченко замість Щорса. Що і як "декомунізували" у Харкові. СПИСОК

Площа Руднєва отримала назву площі Героїв Небесної Сотні, станція метро "Радянська" cтала "Площею Конституції", Спартаківська перейменована на... Спартаківську.

Проект рішення про перейменування 173 топонімічних об'єктів Харкова на сесії міськради представив перший заступник міського голови Ігор Терехов, повідомляє Медіапорт.

За словами Терехова, в процесі роботи над виконанням закону про декомунізацію на адресу міськради надійшло більше 2000 пропозицій з варіантами нових назв.

"На сьогоднішній день визначені 173 вулиці та провулки, одна станція метрополітену, чотири парки та сквери, назви яких відповідно до закону підлягають заміні, - зазначив заступник мера. - Ми максимально відійшли від перейменувань на честь політичних діячів".

Майже 50-ти вулицям повертаються історичні назви, більше 10 вирішено назвати на честь видатних діячів культури і науки.

Вулиця Павла Дибенка перейменована на честь Леоніда Бикова, Саммерівський провулок - на честь Людмили Гурченко, вулиця Щорса - Марка Бернеса.

У назвах кількох вулиць вирішили увічнити міста-побратими Харкова - Варну (вул. Бадаєва тепер вул. Варненська), Кутаїсі (перейменовуються вул. Жовтнева, пров. Жовтневий 1-й та пров. Жовтневий 2-й) і Каунас (вулиця і провулок Лафарга).

Проспект Леніна назвали проспектом Науки, майдан Руднєва - пл. Героїв Небесної Сотні.

Це НЕ той Руднєв, що в Ковпака комісаром був

Вулиця Третього Інтернаціоналу перейменована на честь генерала Держкордонслужби Ігоря Момота, полеглого в липні 2014 року на Луганщині під час захисту рубежів України від російських окупантів.

"Бурхливі і трагічні події останнього часу зобов'язують нас віддати данину пам'яті нашим сучасникам, - наголосив депутат. - За іцініатівою Харківської ОДА майдан Руднєва пропонується перейменувати в площу Героїв Небесної Сотні. Ще одну вулицю пропонується назвати на честь харків'янина генерал-майора Ігоря Момота".

 Скріншоти: mediaport.ua

Нові назви отримали деякі парки і сквери міста.

Сквер 10-річчя Комуністичного союзу молоді України перейменовано в Карякін Сад, парк Ілліча - в Ново-Баварський.

Парк імені Артема - в парк Машинобудівників. Сквер імені Радянської України - в Тракторозаводский сквер.

У рішенні міськради враховано пропозицію Ольги Багалій - правнучки історика Дмитра Багалія (ректора Харківського університету (1905-1910), мера Харкова (1915-1917), голови історично-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук (1919-1931)

Пропозиція була підтримана на громадських слуханнях у Київському районі. Частина вулиці Фрунзе, де свого часу жив Дмитро Багалій, названа на честь ученого.

Вулиця Артема перейменовано на вул. Алчевських, провулок Артема - у пров. Дизайнерський.

Вулиця Блюхера тепер буде Валентинівською - за розташуванням церкви Святого Валентина, проспект Косіора - Олександрівським.

Вулицю Командарма Корка перейменували на честь актора Леся Сердюка.

Проспект 50-річчя ВЛКСМ перейменували в пр. Ювілейний, проспект 50-річчя СРСР назвали ім'ям Нобелівського лауреата Лева Ландау, який у 1930-х роках працював у Харкові в Українській Академії наук.

Вулиці Володарського повернули назву Семінарської - на честь комплексу будівель духовної семінарії, спорудженого в 1845 році.

Колишні назви також отримали: вулиця Гамарника - пров. Подільський, вул. Енгельса - Різдвяна, вулиця Жовтневої Революції - Москалівська, узвіз Пасіонарії - Клочковський.

Вулицю Петровського перейменовано на вул. Ярослава Мудрого.

Чинні назви залишаються у вулиці Іванова, провулка Спартаківського і вулиці Спартака.

 

Вулицю Іванова "переназвали" на честь іншої людини - Віктора Іванова - фізика-експериментатора, професора Харківського університету.

Вулицю Спартака і провулок Спартаківський - на честь "вождя і лідера рабів під час повстання проти Римської республіки".

 

На честь уродженця Харкова, мовознавця-славіста Юрія Шереха (Шевельова) не було перейменовано жодного об'єкту.

Рішення про перейменування районів Харкова буде приймати мер Геннадій Кернес, повідомив його заступник.

На роздуми у міського голови за законом є три місяці. Але вже сьогодні Кернес натякнув про свою позицію: наводив дані опитувань з соцмереж, де, за словами мера, більшість виступає проти перейменування Дзержинського району.

Під питанням залишаються назви ще 75-ти вулиць. Чи будуть їх перейменовувати, вирішать після роз'яснення з Юридичного університету, заявив Терехов.

Представники фракції "Самопоміч" на сесії наполягали на тому, щоб міськрада звернулася за роз'ясненням і до Українського інституту національної пам'яті.

Повний список перейменованих вулиць Харкова доступний на сайті міської ради.

Нагадаємо, раніше загальноміські громадські слухання щодо перейменування вулиць у харкові переростали у сутички.

Чиновники пропонували перейменувати Жовтневий район Харкова на Жовтневий район (на честь дня визволення України від нацистських загарбників, який відзначається у жовтні); Фрунзенський район міста — на Фрунзенський (на честь Героя Радянського Союзу з Харкова Тимура Фрунзе, який загинув під час Другої світової війни); Дзержинський район - на Дзержинський район, також на честь визначного харків'янина.

Як відомо, в лютому 2014 року міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі міста з Леніна на Героїв Майдану.

У вересні 2015 року міська рада Артемівська (Донецька область) проголосувала за повернення місту його історичної назви Бахмут.

У жовтні 2015 року депутати міської ради Дзержинська (Донецька область) перейменували місто в Торецьк.

Ці рішення повинна затвердити своїм голосуванням Верховна Рада.

У жовтні 2015 року у Волновасі (Донецька область) замість знести пам'ятник Чапаєву перейменували його на пам'ятник Козакові.

Нагадємо, що декомунізаційні закони, серед яких є й закон про заборону пропаганди комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) режимів, а також їхньої символіки, вступили в дію 21 травня 2015 року.

На основі даних моніторингу Українського інституту національної пам'яті фахівці створили інтерактивну карту з 877 українських населених пунктів, які мають бути перейменовані до 21 листопада.

Згідно з законами, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки (напр. Свердловськ, Жданов, Дніпродзержинськ, Кіровоград, вул. Якіра, пл. Урицького).

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них (напр. вул. 50 років СРСР, площа Радянської Туркменії).

Підлягають зміні назви, які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України. (напр. вул. Жовтневої революції, станція "Більшовик", проспект 40-річчя Жовтня, пров. Чекістів, платформа "Ім. XXI З'їзду").

Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.

На офіційному сайті УІНП можна знайти роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що підлягають перейменуванню.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.