У Могилянці - конференція про Київ 1860-1920 років. ПРОГРАМА

У Києво-Могилянській академії відбудеться конференція "Живучи в модерному місті: Київ кінця ХІХ – середини ХХ століть".

Про це повідомляють організатори.

Виступи спікерів об'єднані за темами:

- "Ідентичності киян: на межі національних і локальних проектів",
- "Київ як поле культурних і політичних практик",
- "Київські образи та їх творці",
- "Ідеологізація міського простору",
- "Повсякденне життя і обивательські практики",
- "Місто в період політичних катаклізмів",
- "Вплив процесів модернізації на розвиток міста".

Завершальною подією конференції стане круглий стіл "Про що мовчить "Старий Київ"?" за участю Оксани Забужко, Михайла Кальницького, Арсенія Фінберга.

Час і місце: 10-12 грудня 2015 року. Київ, Центр польських та європейських студій НаУКМА, вул. Волоська, 10 (метро "Контрактова площа").

Вхід вільний.

ПРОГРАМА:

10.12.2015 – четвер

18:00-20:00 – "Збереження історичних пластів сучасного Києва": розмова з Ганною Бондар, в.о. Директора департаменту містобудування та архітектури КМДА

11.12.2015 – п’ятниця

9:30-11:30 Київ як поле культурних і політичних практик

Модераторка: Олена Бетлій
Інна Булкіна. – До історії київських поетичних антологій
Остап Середа. ­ Музичний театр і культурна політика у Києві в період "Великих реформ" (1860­-1870­-ті рр.).
Ольга Мартинюк. ­ Електоральні зібрання у Києві 1906-­1912 рр. як практика демократії
Дискутант: Сергій Єкельчик.

11:45­-13:45 Київські образи та їх творці

Модератор: Максим Яременко
Євгенія Сарапіна.­ Shaping and Transformations of Kyiv Collective Memory Mithologems: a Case Study of Kyiv Guidebooks
Катерина Диса.­Представлення образу сучасного міста в путівниках по Києву межі ХІХ-­ХХ ст.
Ольга Скороход.­ Київ у Лютневій революції: переусвідомлення унікальності та кристалізація українськості
Віталій Масненко.– Київ та "образ Києва" у житті та ментальному просторі В’ячеслава Липинського
Дискутантка: Інна Булкіна.

15:00­-17:00 Ідентичності киян: на межі національних і локальних проектів

Модераторка: Ольга Скороход
Олег Купчик. ­ Місця пам’яті азербайджанців у м. Києві в контексті їх громадсько­політичної активності в 1900–1920 рр.
Mariusz Korzeniowski.­Polacy w życiu kulturalnym Kijowa w latach pierwszej wojny światowej
Dariusz Tarasiuk.­Działalność polityczna Polaków w Kijowie w 1917 r.
Ірина Мелешкіна. ­ Театр "Кунст Вінкл" (1922-1928). Побутування єврейського театру у Києві І третини ХХ ст.
Дискутантка: Олена Бетлій

17:30­-19:00 Ідеологізація міського простору

Модераторка: Катерина Диса
Сергій Біленький. ­ Імперський урбанізм на пограниччі: Київ, 1800-­1905
Світлана Шліпченко. ­ Порядок і Форма: Просторові і соціальні трансформації міського парку
Сергій Єкельчик. ­ "Люба сестронько, милий братику": Хто, як і для чого відбудовував Хрещатик
Дискутантка: Наталя Шліхта

12.12.2015 – субота

9:30­-11:15 Вплив процесів модернізації на розвиток міста

Модераторка: Ольга Гнидюк
Стефан Машкевич. ­ The Role of Public Transportation in Pre­revolutionary Kiev
Анатолій Мельник. ­ Санітарно­епідеміологічна ситуація у м. Києві (1870­ті - 1880­ті)
Анна Тютюнник. ­ Організація допомоги психічнохворим у Російській імперії на прикладі будинку для божевільних Кирилівських богоугодних закладів (від заснування до 1917 р.)
Марина Кібальна. ­ Popular Science in Kyiv in the late 19th- early 20th century
Дискутантка: Катерина Диса

11:30­-13:00 Повсякденне життя і обивательські практики

Модератор: Віталій Скальський
Тетяна Водотика. ­ Зайнятість як повсякденна практика киян другої чверті ХІХ століття: еволюція та розвиток структури
Анастасія Боженко. ­ Модерне місто як символ свята: простір дозвілля киянина у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Станіслав Могильний. ­ Гумор та сатира на сторінках київської преси початку ХХ століття: образи політики та повсякденного життя
Дискутантка: Катерина Кобченко

14:00-­15:30 Місто в період політичних катаклізмів

Модератор: Сергій Єкельчик
Гвідо Гаусманн. ­ Kyiv and the Dnipro at the Beginning of the 20th century. Enquiring the Environmental Approach to Urban Studies
Віталій Скальський. ­ Весняна повінь на Дніпрі 1917 р.
Яна Купчик. ­ Діяльність Київської міської думи по охороні громадського порядку у період революції
Тетяна Шевченко. - "С самого раннего возраста воспитывала я своего сына в коммунистическом и революционном духе'": „біле" київське міщанство в лещатах радянської держави
Дискутантка: Ольга Мартинюк

15:45­-17:15 Жіноче досвідчення міста

Модераторка: Ольга Мартинюк
Катерина Кобченко. ­ Жіноче студентство Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.: сторінки соціальної топографії
Олена Бетлій. – Буття киянкою в роки Першої світової війни
Ольга Гнидюк. ­ Материнство і дитинство у повоєнному місті: Київ
Дискутантка: Оксана Кісь

18:00-19:30 – круглий стіл: "Про що мовчить "Старий Київ"?" Учасники: Оксана Забужко, Михайло Кальницький, Арсеній Фінберг

Подія відбувається за підтримки представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

Афіша заходу

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.