Франція відкрила доступ до архіву режиму Віші. ВІДЕО

У Франції відкрили загальний доступ до архівів режиму Віші — держави, що проіснувала з 1940 по 1944 рік на частині французьких земель під протекторатом Третього райху.

Про це повідомляє Euronews. Архів складається з документів поліції, міністерств юстиції, внутрішніх і закордонних справ загальною кількість 200 тисяч.

Французький історик Дені Пешанскі так прокоментував цю подію:

"Можна сподіватися на отримання більшої інформації про те, у чому саме полягав колабораціонізм, ця майже військова співпраця між німцями та французами, тими французами, які були найбільш відданими ідеям нацизму та фашизму і які працювали безпосередньо у німецьких структурах".

Режим Віші на чолі з маршалом Філіппом Петеном контролював південну частину сучасної Франції та північну Африку.

Колабораціоністів, зокрема, звинувачували у депортації з Франції до Німеччини 76 тисяч євреїв.

І. Б.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.