В лісі на Прикарпатті знайшли бідон із архівом УПА. ФОТО

Звіти підпілля ОУН про репресії радянської влади щодо місцевого населення Львівщини та Івано-Франківщини та ще сотні унікальних документів відкопали серед лісу та передали в Архів Центру досліджень визвольного руху.

Про це Історичній Правді повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Бідон з документами знайшли місцеві мешканці 31 грудня 2015 року у лісі в Долинському районі на Івано-Франківщині. Це архів Калуського окружного проводу Організації українських націоналістів 1948-1949 років, територіально охоплює Калущину, Войнилівщину, Жидачівщину, Долинщину, Рожнятівщину, Болехівщину та Вигодщину.

 

"Повстанські архівісти дбайливо обгорнули згортки документів у радянські газети та заховали їх у молочному бідоні, де вони пролежали майже 70 років. Цікаво, що радянська влада знала, що повстанці таким чином архівують свої документи, тому по селах вівся жорсткий облік усіх молочних бідонів", — розповідає директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Крім того, ОУНівці зробили повний внутрішній опис  опис архіву, де детально перерахували документи, що до нього мають входити. Наскільки він точний вдасться встановити, коли історики ЦДВР завершать реставрацію і опрацювання.

 

Основна складова архіву — детальні звіти підпілля ОУН про події, що відбувалися в Калуській окрузі, інформація про репресії радянської влади щодо місцевих жителів. Також виявлені списки відзначених за хорошу службу повстанців та підпільників, списки полеглих, протоколи загибелі провідників ОУН, фінансові звіти та звіти, які розповідають про своєрідну "підпільну економіку", а також інформаційні матеріали для поширення серед людей. Деякі часописи, листівки та бофони (повстанські гроші) досі не траплялись дослідникам.

 

"Поки ще навіть не всі згортки документів вдалось розкрити і переглянути, деякі з них будуть частково втрачені через пошкодження вологою, а деякі навіть пропалені — ймовірно, коли самі підпільники намагались їх просушити. Тому вони потребують тривалої і скурпульозної реставрації", — розповів керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.

Після реставрації усі документи відсканують, опишуть та викладуть у вільному доступі на Е-архів визвольного руху avr.org.ua.

 

Нагадаємо, у жовтні 2015 року на Е-архіві визвольного руху опублікували документи з архіву ОУН, знайдено в лісі на Хмельниччині влітку 2014 року.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23103 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.