В лісі на Прикарпатті знайшли бідон із архівом УПА. ФОТО

Звіти підпілля ОУН про репресії радянської влади щодо місцевого населення Львівщини та Івано-Франківщини та ще сотні унікальних документів відкопали серед лісу та передали в Архів Центру досліджень визвольного руху.

Про це Історичній Правді повідомила прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Бідон з документами знайшли місцеві мешканці 31 грудня 2015 року у лісі в Долинському районі на Івано-Франківщині. Це архів Калуського окружного проводу Організації українських націоналістів 1948-1949 років, територіально охоплює Калущину, Войнилівщину, Жидачівщину, Долинщину, Рожнятівщину, Болехівщину та Вигодщину.

 

"Повстанські архівісти дбайливо обгорнули згортки документів у радянські газети та заховали їх у молочному бідоні, де вони пролежали майже 70 років. Цікаво, що радянська влада знала, що повстанці таким чином архівують свої документи, тому по селах вівся жорсткий облік усіх молочних бідонів", — розповідає директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Крім того, ОУНівці зробили повний внутрішній опис  опис архіву, де детально перерахували документи, що до нього мають входити. Наскільки він точний вдасться встановити, коли історики ЦДВР завершать реставрацію і опрацювання.

 

Основна складова архіву — детальні звіти підпілля ОУН про події, що відбувалися в Калуській окрузі, інформація про репресії радянської влади щодо місцевих жителів. Також виявлені списки відзначених за хорошу службу повстанців та підпільників, списки полеглих, протоколи загибелі провідників ОУН, фінансові звіти та звіти, які розповідають про своєрідну "підпільну економіку", а також інформаційні матеріали для поширення серед людей. Деякі часописи, листівки та бофони (повстанські гроші) досі не траплялись дослідникам.

 

"Поки ще навіть не всі згортки документів вдалось розкрити і переглянути, деякі з них будуть частково втрачені через пошкодження вологою, а деякі навіть пропалені — ймовірно, коли самі підпільники намагались їх просушити. Тому вони потребують тривалої і скурпульозної реставрації", — розповів керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.

Після реставрації усі документи відсканують, опишуть та викладуть у вільному доступі на Е-архів визвольного руху avr.org.ua.

 

Нагадаємо, у жовтні 2015 року на Е-архіві визвольного руху опублікували документи з архіву ОУН, знайдено в лісі на Хмельниччині влітку 2014 року.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23103 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.