Будівлю Одеського облархіву хочуть передати єврейській громаді

Одеська обласна рада ухвалила рішення передати будівлю, що нині є частиною головного корпусу Державного архіву Одеської області, єврейській релігійній організації.

Про це інформує сайт Одеського облархіву.

Ідеться про будівлю колишньої Бродської синагоги (1863-1870-ті рр.), яку планують передати Одеській іудейській релігійній громаді "Хабад-Шомрей Шабос" на її клопотання.

Підставою рішення є указ президента України 2002 року "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій" та висновок постійної комісії Одеської обласної ради з питань управління майном спільної власності територіальних громад області.

 Будівля, в якій розміщується Державний архів Одеської області

Наразі в цьому корпусі ДАОО зберігається понад півмільйона справ із документами Національного архівного фонду України.

На заміну влада області пропонує архіву переїхати в с. Олександрівка Комінтернівського району Одеської області.

Таке рішення викликало протести працівників архіву.

У їхній заяві йдеться про те, що вони підтримують "прагнення іудейської громади міста Одеси про повернення будівлі колишньої Бродської синагоги", однак рішення обласної ради "не враховує нагальні потреби і проблеми Державного архіву Одеської області".

Архівісти закликають внести на розгляд сесії Одеської обласної ради питання про надання Державному архіву Одеської області нового приміщення, "що відповідає міжнародним стандартам архівної справи і має знаходитися не за межами міста Одеси… а в зоні адміністративних та культурно-освітніх закладів, з якими Державний архів Одеської області перебуває у постійному зв’язку…".

Своє звернення вони спрямували до голови Одеської обласної ради А. Урбанського, голови Одеської ОДА М. Саакашвілі та голови Державної архівної служби України Т. Баранової.

Остаточне рішення про передачу будівлі розглядатиметься на сесії Одеської облради 19 лютого.

Як відомо, вже багато років будівля Держархіву Одеської області перебуває в аварійному стані.

І. Б. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.