На Харківщині демонтували трьох Ленінів. ВІДЕО

У Харківській області за останню добу знесли три пам'ятники радянському вождю Володимиру Леніну.

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на місцеве видання Городской дозор.

Відзначається, що один пам'ятник був демонтований в місті Ізюм, другий - в селищі Боровий, третій - в місті Первомайськ.

В Ізюмі пам'ятник, який розміщувався біля райдержадміністрації, демонтували за рішенням міськради. Монумент місцеві комунальники збережуть як матеріальну цінність.

Нагадаємо, в травні 2015 року президент Петро Порошенко підписав пакает законів про декомунізацію, згідно з яким забороняється радянська і нацистська символіка, засуджуютьться нацистський і комуністичний режими, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА й інші організації.

17 лютого 2016 року в м. Дніпродзержинську на Дніпропетровщині знесли пам'ятник Феліксу Дзержинському.

Інше за темами МОНУМЕНТИ — ХАРКІВЩИНА ДЕКОМУНІЗАЦІЯ

І. Б.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.