ГРОМАДА ОДЕСИ СТАЛА НА ЗАХИСТ ОБЛАСНОГО АРХІВУ

На історичному факультеті Одеського національного універститету ім. Мечникова відбулася загальні збори міської громади щодо подальшої долі Державного архіву Одеської області.

Про це повідомляє офіційний сайт архіву.

Участь у зборах узяли науковці, музейники, громадські активісти, депутати, представники обласної ради, журналісти.

Учасники заходу проголосували за створення громадської ініціативи "Друзі архіву". Вони закликали долучатися "всіх, хто розуміє виняткове значення архіву для культурного життя міста, регіону, країни".

В координаційній раді новоствореного руху - 22 особи на чолі з директором Одеського академічного центру Лідією Ковальчук.

Директор архіву Володимир Левчук повідомив активістам про ситуацію з будівлею першого корпусу Держархіву — колишньою Бродською синагогою (вул. Жуковського, 18). Нагадаємо, днями Одеська обласна рада проголосувала за передачу споруди юдейській релігійній громаді "Хабад Шомрей Шабос".

"Згадки про те, що з 1942 року в цій будівлі розташовується Держархів Одеської області, у проекті постанови облради не було, - наголосили архівісти. - Рішення про надання установі нового приміщення, що відповідає сучасним вимогам, не готувалось і на сесію не виносилось".

Голова Одеської облради Анатолій Урбанський запропонував перемістити унікальний архівний фонд до будівлі обласної психіатричної лікарні №2 (село Олександрівка Комінтернівського району).

"Будівля [психлікарні] наразі у стані розрухи і не відповідає потребам архіву навіть за площею", - наголосили архівісти - 1700 кв.м. при потребі мінімум 2700 кв.м.

Про неприпустимість такої ситуації висловились всі учасники зборів.

Активісти вирішили розробити план заходів, що мають вирішити "нагальну проблему архіву" - отримання нового гідного приміщення, яке відповідає сучасним вимогам формування, зберігання, дослідження та оприлюдення Національного архівного фонду.

Одеситів закликали надавати свої пропозиції щодо будівель, які можуть бути реконструйовані під архівне приміщення, або називати місця в центральній історичній частині Одеси, де можна збудувати новий дім архіву.

"Разом впораємося", - наголосили у громадській ініціативі.

Як відомо, в лютому 2016 року Одеський обласний архів завершив оцифрування і першим з українських архівів виклав у відкритий доступ всі описи фондів періоду УРСР та Незалежності.

Вже багато років будівля держархіву Одеської області перебуває в аварійному стані.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.