В Інтернеті оприлюднили документи шефа штабу УПА на Закерзонні

Підбірку документів з фондів Галузевого державного архіву СБУ та Архіву Центру досліджень визвольного руху про командира УПА Володимира Павлика-"Ірку" виклали онлайн в Електронному архіві визвольного руху.

Про це повідомляє ЦДВР на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Опубліковані документи дають змогу прослідкувати життєві траєкторії Володимира Павлика - шефа штабу 6-ої (Перемиської) Військової округи УПА "Сян" навесні-влітку 1944 р. Загони УПА цієї округи діяли на українських етнічних землях, які нині у складі Польщі.

 Володимир Павлик

Володимир Павлик народився 1915 року в м. Грац (Австрія). Навчався у Львівські Політехніці та Львівському університеті. Член ОУН з 1934 року. Служив у Карпатській Січі - збройному формуванні Карпатської України (1939), батальйоні "Нахтігалль" (1941).

У березні - грудні 1944 року був заступником командира ВО "Сян" Мирослава Онишкевича - "Ореста" і начальником його штабу під псевдо "Пік", "Ірка".  

В одному із опублікованих документів - свідоцтві про смерть - вказується, що Володимир Павлик помер 2 квітня 1948 р. На той час він утримувався у Північно-східному таборі МВС СРСР (Магадаська область). 

 Володимир Павлик із родиною

Переглянути колекцію документів можна на сайті Електронного архіву українського визвольного руху за посиланням.

І. Б.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.