АНОНС: Французи й українці дискутуватимуть про окупацію у «Тюрмі на Лонцького»

У Львові відбудеться зустріч з відомим французьким філософом Філіпом де Лара та дискусія «Окупація: Франція та Україна між минулим і теперішнім».

У дискусії, окрім професора Філіпа де Лара, братимуть участь засновник видавництва "Леополь" магістр історії Кирило Горішній та директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. Модеруватиме зустріч старший науковий співробітник музею Ігор Дерев’яний.

Філіп де Лара — французький філософ, професор Університету Париж ІІ (Університету Пантеон-Ассас) (філософія та політичні науки). Досліджує питання антропології тоталітаризму.

Співпрацює як критик із відомим у Франції інтернет-виданням nonfiction.fr. Автор публікацій до французького видання "La règle du jeu" ("Правила гри") та українського видання "Український тиждень" (2013, 2014).

16 квітня, субота,14.00

Місце: Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова)

Вхід до музею та на зустріч із Філіпом де Лара – вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.