АНОНС: Як писати військову історію України? – Дізнайтеся на "Книжковому Арсеналі"

Як писати та видавати українську військову історію? "Герої чи зрадники?" — які проблеми формування українського мілітарного пантеону? Яка різниця між історією українського війська та українською військовою історією? "Свої серед чужих, чужі серед своїх" — як писати про мілітарну історія періодів бездержавності?

Щодо цих питань розмову вестимуть українські військові історики: Олег Фешовець, Володимир В’ятрович, Кирило Галушко, Богдан Галайко, Михайло Слободянюк, Андрій Руккас, Володимир Бірчак, Михайло Галущак, Ростислав Пилявець. Перелік учасників круглого столу "Як писати військову історію" — на сайті Інституту національної пам’яті.

Захід проходить в рамках спеціалізованої програми "Історія: (не)засвоєні уроки", яку курує Український інститут національної пам’яті під час VI Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Програма заходів за лінком. Також стежте за оновленням інформації на сторінці історичного майданчика УІНП у мережі Facebook. Інформація про умови входу на територію фестивалю "Книжковий Арсенал" тут.

 

Учасники круглого столу

Дмитро Адаменко                  

історик, видавець

Володимир Бірчак                  

Галузевий архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху

Віктор Брехуненко                

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

Володимир В’ятрович            

Український інститут національної пам’яті

Богдан  Галайко                     

Науково-дослідний інститут українознавства

 

Михайло Галущак                  

Науково-дослідний інститут українознавства

Валерій  Грицюк                    

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Сергій Громенко                    

Радіо "Свобода"

Олександр Дєдик                    

Науково-дослідний інститут українознавства

Михайло Ковальчук              

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського

Максим Майоров                    

Український інститут національної пам’яті

Василь Павлов                          

Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт"

Артем Папакін                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Печенюк                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Ростислав Пилявець               

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Павло Подобєд                         

Український інститут національної пам’яті

Олексій Руденко                      

Геральдична палата

Андрій Руккас                         

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Григорій Савченко                  

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сергій Сегеда                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Євген Синиця                            

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Михайло Слободанюк             

Науково-дослідний інститут українознавства

Олексій Сокирко                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Срібняк                             

Київський університет імені Бориса Грінченка

Володимир Тиліщак                

Український інститут національної пам’яті

Денис Толочко                         

Науково-дослідний інститут українознавства

Ярослав Файзулін                   

Український інститут національної пам’яті

Олег Фешовець                        

Науково-дослідний інститут українознавства, видавництво "Астролябія"

Ігор Фурман                             

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Тарас Чухліб                             

Інститут історії України НАН України

1 квітня 2016 року, 11.00 – 12.45.

Місце: м. Київ, Мистецький Арсенал (вул. Лаврська, 10-12)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт", Видавництво "Астролябія".

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.