"Як зробити історію України цікавою для молоді". УВАГА, КОНКУРС!

1 травня 2016 року розпочинається Всеукраїнський конкурс молодіжних проектів "Як зробити історію України цікавою для молоді".

Про це у своєму Facebook повідомив один із ідеологів конкурсу, кандидат історичних наук Кирило Галушко.

За його словами, організатори конкурсу хочуть знайти нові шляхи популяризації історії України - як загалом, так і окремих її епізодів.

"Основна мета – пошук креативних ідей, які можна викласти коротко", - наголосив історик.

В рамках конкурсу будуть визначатися кращі молодіжні проекти в категоріях:
- "Нові технологічні засоби популяризації історії (Інтернет-технології, ІТ, гаджети)",
- "Соціальні мережі для популяризації історії",
- "Історія рідного краю в контексті історії України",
- "Родинна історія (генеалогія, усна історія)",
- "Меморіально-мистецькі акції".

До участі запрошуються учні загальноосвітніх, вихованці позашкільних та студенти вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації віком від 15 до 25 років.

Документи для участі в конкурсі приймаються до 1 червня 2016 року. Оголошення переможців відбудеться 24 серпня 2016 року.

Ініціатор заходу: громадська організація "Наукове гуманітарне товариство" (просвітницький проект LIKБЕЗ. Історичний фронт) за підтримки державної наукової установи "Інститут модернізації змісту освіти".

Охочі взяти участь у конкурсі повинні:

- підготувати власний проект;

- подати заявку, яка містить інформацію про персональні дані учасника (прізвище, ім’я, по батькові, місце навчання, контактний телефон, електронна пошта, назва проекту з його коротким описом);

- подати один примірник проекту на паперовому та електронному носіях;

- проекти мають бути виконані комп’ютерним набором, стандартним шрифтом (14 пунктів) через 1,5 інтервалу. На одному боці аркуша А4 – 28-30 рядків по 50-60 знаків у кожному. Обсяг тексту проекту – не більше 3 сторінок;

- до 1 червня 2016 року надіслати документи з поміткою "Конкурс проектів" до Інституту модернізації змісту освіти (03035, м. Київ, вулиця митрополита Василя Липківського, 36, кабінет 219).

На переможців очікують цінні призи, зазначають організатори. Нагородження відбудеться у Національному музеї історії України.

ПРОЕКТИ-ПЕРЕМОЖЦІ БУДУТЬ РЕАЛІЗОВАНІ НА ПРАКТИЦІ.

Контактна особа: Дейдиш Лариса Анатоліївна, (044) 248-21-38.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" інформує широку аудиторію про історичні стереотипи та міфи, що нав’язує російська пропаганда.

До "Lікбезу..." залучені фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України. Проект є позаполітичним.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.