Книгу, яка руйнує міфи про Другу світову війну, презентують у Києві

Через 70 років після завершення Другої світової війни ми все ще перебуваємо у полоні міфів, табу й пропаганди. Напередодні відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом Український інститут національної пам'яті разом із видавництвом "Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля" презентують книгу, що спростовує чимало таких міфів.

"Війна і міф. Невідома Друга світова" зібрала в собі 50 сюжетів від 15 авторів, що досліджували та опрацьовували розсекречені документи та білі плями нашої історії.

У Книгарня Є книгу представлять читацькій аудиторії її автори: Володимир В`ятрович, Сергій Громенко, Максим Майоров, Сергій Рябенко, Вікторія Яременко, Ігор Бігун.

 

"Міфи про війну колишню стали зброєю у війні теперішній. Тому їх розвінчання важливе, щоб зрозуміти, як було насправді, побачити справжнє обличчя однієї з найбільших трагедій у нашій історії" – каже співавтор і редактор, Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Книжка "Війна і міф" може "розмінувати" кілька десятів міфів про Другу світову війну, що існують у пострадянській колективній пам'яті та були побудовані на фальсифікаціях, маніпуляціях або замовчуванні фактів" – додає співавтор і редактор Олександр Зінченко. 

"Війна і міф. Невідома Друга світова" є спільним проектом Українського інституту національної пам'яті та видавництва "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" за участі Центр Досліджень Визвольного РухуЕлектронний архів Українського визвольного руху, "Історичної правди", просвітницького проектуLikбез. Історичний Фронт.

Четвер, 5 травня, 18:30

Місце: книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, станція метро "Золоті ворота"

Вхід вільний.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.