На конкурсі робіт про визвольний рух перемогло дослідження про ОУН на Чернігівщині. ФОТО

У Києві відбулося нагородження фіналістів студентського конкурсу «Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років». Перше місце завоювала робота Ірини Радченко про молодіжний осередок ОУН у селі Кінашівці на Чернігівщині.

23 травня 2016 р. в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відбувся  семінар для студентів "Робота з архівними документами".

Семінар відкрили Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, декан історичного факультету Київського університету Іван Патриляк і директор Інституту суспільних досліджень Володимир Панченко.

Вони наголосили, що процес відкриття комуністичних архівів відкриває широке поле для нових досліджень та перегляду підходів до трактування тих чи тих подій, що поки домінують в історіографії.

 

"Українців нині часто звинувачують у тому, що ми, нібито, переписуємо власну історію. Але насправді ми її тільки починаємо писати, тому що досі надзвичайно важливий пласт джерел був захований в архівах радянських спецслужб, й історики не мали до них доступу. Я радий бачити перед собою молодих дослідників, які готові взятися до праці й розкривати таємниці, які десятиліттями ховав від нас тоталітарний режим", – наголосив Володимир В’ятрович.

Керівник управління УІНП Ігор Кулик прочитав студентам лекцію "В пошуках джерел. Як працювати з архівами, які збергіають матеріали  радянських спецслужб", в якій подав докладні маршрути, якими варто слідувати молодим науковцям, щоб дістатися найцінніших фондів із документами ЧК-НКВД-КГБ в Україні.

Крім того, доповідач окреслив особливості та умови роботи в кожному з типів архівів, а також розповів про перспективи передачі архівів радянських спецслужб від українських силових структур до цивільного архіву при УІНП.

Члени журі: Володимир Панченко. Іван Патриляк, Володимир В'ятрович 

Науковий співробітник ЦДВР Ігор Бігун виголосив доповідь "Кат українських націоналістів Віллі Вірзінг і судовий процес над ним", написану на базі документів з Державного архіву м. Нюрнберга (Німеччина).

У ній автор розкрив історію протистояння між підпіллям ОУН та нацистським режимом в особі гестапівця Вільгельма Вірзінга. Після Другої світової війни за позовом оунівців нациста засудили до тюремного ув’язнення.

На семінарі також підбили підсумки конкурсу студентських наукових робіт "Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років" за минулий рік.

Усього в конкурсі взяло участь 25 студентів із різних куточків України:  Києва, Львова, Чернігова, Житомира, Кам’янця-Подільського, Кривого Рогу, Черкас, Одеси, Сум, Полтави, Запоріжжя, Рівного й Миколаєва.

 

Тематика була найрізноманітнішою – колективізація і селянський рух опору, Голодомор, діяльність підпільних структур Організації Українських націоналістів та боротьбу з ними радянської влади на територіях Донецької, Одеської, Запорізької, Чернігівської, Хмельницької областей та в Західній Україні.

Переможцями стали:

1 місце – Радченко Ірина (Чернігів). Робота на тему: "Молодіжний осередок ОУН у селі Кінашівці Борзнянського району Чернігівської області";

2 місце – Ярич Володимир (Кам’янець-Подільський) із дослідженням: "Молоді подільські борці за українську національну ідею";

3 місце – Дмитрій Кулінський (Житомир), який дослідив "Особливості проведення виборчої кампанії 1946 року в західних областях України".

Уже не перший рік спостерігається приємна тенденція до поширення географії учасників і переможців конкурсу далі на схід. До трійки переможців обов’язково входять представники Центру, Сходу чи Півдня України, що свідчить про незгасимий інтерес до визвольної боротьби української нації й на цих землях.

 Ірина Радченко - переможниця конкурсу

Конкурс проводили втретє Центр досліджень визвольного руху спільно з Інститутом суспільних досліджень, Центром історії державотворення України в ХХ столітті Національного університету "Києво-Могилянська академія" та Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" за підтримки Міністерства освіти і науки України та Українського інституту національної пам’яті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.