АНОНС: У Києві відкривається виставка «Бабин Яр – пам'ять на тлі історії»

Впродовж двох років німецької окупації в Бабиному Яру розстрілювали і ховали всіх, хто вважався ворогами нацистів - євреїв, ромів, радянських підпільників, українських націоналістів.

Після війни комуністичний режим десятиріччями намагався знищити сам Яр і пам’ять про його жертви. Нарешті, за часів незалежності Бабин Яр став символом змагання різних пам’ятей про страшну війну, втіленому у десятках різних пам’ятників, встановлених тут.

Виставка "Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії" складається з двох смислових та візуальних шарів:

  • історія Бабиного Яру: від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост, нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр і до нинішніх спроб увічнити усіх його жертв;
  • проекти меморіального парку, що включатиме територію Бабиного Яру, прилеглих кладовищ, інші пам’ятні об’єкти навколо них (за результатами Міжнародного архітектурного конкурсу "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь").
 

Окрім того, серед тематичних розділів виставки: жертви та праведники Бабиного Яру, міф про "Матч смерті", Сирецький концтабір та діти, убиті в Бабиному Яру, долі розстріляних тут членів ОУН.

Учасники відкриття:

Євген Нищук – Міністр культури України

Володимир В'ятрович – Голова Українського інституту національної пам'яті

Ганна Старостенко – Заступник голови Київської міської державної адміністрації

Лариса Булавіна – Генеральний директор Музею історії міста Києва

Олександрович Сусленський – президент Всеукраїнської єврейської ради

Віталій Нахманович – куратор виставки

Виставка триватиме з 15 вересня до 31 листопада.

Відкриття: 15 вересня о 17.00

Місце: Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" (вул. Б. Хмельницького, 7, 3 поверх)

Організатори: Музей історії міста Києва, Український інститут національної пам’яті, Українсько-єврейська зустріч, Громадський комітет для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Куратор проекту: Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.

Попередня акредитація ЗМІ – обов’язкова!

Контактна особа – Ілона (096) 906-51-89

Куратор виставки – ­­­­­­­­­­­­­Людмила (093) 55-63-859

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.