Спецпроект

АНОНС: Журналістам пропонують позмагатися за "Приз Гарета Джоунза" за найкращу статтю про Голодомор

З 3-го жовтня по 25-го листопада 2016 року, проводиться конкурс для українських журналістів "Приз Гарета Джоунза".

Конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичної статті на тему: "Гарет Джоунз – Голодомор – Боротьба". Основна тема – це боротьба, боротьба за виживання, проти колективізації, вилучення харчів, повстання тощо. Організатори умисно залишили тему доволі широкою.

Метою Конкурсу є сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Приз становить 3 000 доларів США, які за рішенням журі Конкурсу можуть надаватись одному учаснику Конкурсу або кільком. Призовий фонд Конкурсу утворений завдяки приватним благодійникам.

Прислати свою статтю українською мовою для участі в Конкурсі може будь-який український журналіст. Поняття "журналіст" журі Конкурсу трактуватимуть широко. 

Статті надані для участі в конкурсі оцінюватимуться за критеріями:

- аналітично-публіцистичні якості,
- оригінальність,
- переконливість,
- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Рекомендований обсяг статті - 1500 слів. Але розмір статті не належить до критеріїв за якими оцінюватимуть статті.

Надсилати роботи, виконані згідно з умовами Конкурсу, слід на електронну скриньку garethjonesprize@gmail.com

Кінцевий термін подачі робіт – п’ятниця, 24:00, 25 листопада 2016 року.  

Детальніше з усіма умовами Конкурсу можна ознайомитися за лінком.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.