У Києві з’явилася площа на честь ліквідатора аварії на ЧАЕС Леоніда Телятникова

Відповідно до рішення КМДА, безіменну площу на перетині вулиць Машала Малиновського і Добринінської у столичному районі Оболонь назвали іменем підполковника МНС Леоніда Телятникова.

Про це повідомляє "Четвертая власть". Леонід Телятников був офіцером-пожежником, який на чолі своєї обслуги першим прибув на Чорнобильську АЕС щойно після аварії в ніч на 26 квітня 1986 року.

Від величезних доз опромінення протягом кількох місяців після катастрофи померли всі члени підрозділу Телятникова окрім його самого.

Леонід Телятников за життя і його могила після смерті. Фото: Четвертая власть

Телятников же багато років лікувався від наслідків променевої хвороми, а згодом служив у Внутрішніх військах СРСР і МНС України. Помер у Києві у віці 53 років.

За часів СРСР Леоніда Телятникова нагородили званням Героя Радянського Союзу. Від України пожежник отримав зірку "За мужність" та декілька орденів. 

Читайте також:

Документи КГБ про неполадки на Чорнобильській АЕС

Початок Чорнобиля. КПРС ігнорувало попередження про можливу аварію

Валентина Шевченко: "Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви"

1986: американський ТБ-сюжет про Чорнобиль. Порівняйте з радянським. ВІДЕО

Резолюція Щербицького на звіті про радіоактивний фон: "Что это означает?"

Як КГБ рятував українців від Чорнобиля

Як КГБ з західними атомними монополіями приховували наслідки Чорнобиля

Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально погуляти. ФОТО

Відрядження в чорнобильський час. Спогади

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.