На Франківщині знесли останній пам’ятник Щорсу. ФОТО

Лише останніми днями демонтували пам’ятник полководцю Червоної армії Миколі Щорсу в с. Путятинцях Рогатинського району Івано-Франківської області.

Погруддя стояло в колишньому колгоспному саду в цьому прикарпатському селі з 1972 року, передає місцеве видання "Вікна". 14 листопада 2016 року згідно з рішенням сільради його знесли на виконання закону "Про засудження комуністичного та нацистського режимів".

 Фото: vikna.if.ua

У Путятинцях за часів СРСР діяв колгосп імені командира дивізії Черовоної армії Миколи Щорса, який у період 1918—1919 років воював проти Української Народної Республіки. До складу колгоспу також входили села: Лучинці, Обельниця і Юнашків.

Рішення про демонтаж сільрада ухвалила минулого тижня. "До цієї справи залучили безробітних жителів Путятинців, котрі перебувають на обліку у районному центрі зайнятості", – повідомив директор центру Петро Числяк.

 Фото: vikna.if.ua

За словами сільського голови Петра Кучмія, постамент бюста планують використати для майбутнього героям Небесної стоні.

ДОВІДКА:

Микола Щорс (1895—1919) — командир Червоної армії, брав активну участь у встановленні радянської влади на території України та збройній боротьбі проти Української Народної Республіки, комендант окупованого Києва (лютий 1919), начальник 1-ї (Таращанської) дивізії в Українській радянській армії.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.