Вийшла нова біографічна книга про Михайла Грушевського

У видавництві "Либідь" вийшла друком книга "Михайло Грушевський: біографічний нарис", написана д. і. н. Русланом Пирогом і д. і. н. Віталієм Тельваком.

Про це інформує сайт Інституту історії України НАН України.

Книжка представляє широкому колу читачів біографічний портрет видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського.

Автори відтворили життєпис Грушевського в контексті тогочасного суспільства та на тлі бурхливих подій українського минулого кінця XIX ‒ першої третини XX століття.

На сторінках видання розкрито величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, вперте обстоювання своїх світоглядних позицій і вимушене балансування між історією і політикою. 

Фото: Інститут історії України НАН України

Зміст

Передмова

Розділ 1. Дитячі та юнацькі роки

Дитинство на чужині

У Тифліській гімназії

Розділ 2. В Університеті Святого Володимира

Студентські роки

Магістерські студії 

Розділ 3. Львівське десятиліття

В Університеті Франца Йосифа. Львівська історична школа

Некоронована Українська Академія наук: на чолі НТШ

На службі громаді: публіцист, політик, культурно-просвітній діяч

"Питання честі своєї і свого покоління": "Історія України-Руси"

Приватне життя

Розділ 4. У справі єднання України

На революційній хвилі

"Засипати провалля, що витворилося між синами одної землі": культурно-громадська праця на Наддніпрянщині

У колі сучасників ‒ від захоплення до конфліктів

Розділ 5. На засланні 

Розділ 6. На шляхах творення держави

У боротьбі за автономію

Утвердження української державності

Після Бреста

За часів Гетьманату і Директорії

Розділ 7. В еміграції

У пошуках однодумців: громадсько-політична праця 

Наукова та організаційна діяльність

Важке повернення

Розділ 8. Останнє десятиліття

В Академії: між наукою і політикою

Відзначення ювілею

Оманлива тиша 

В опалі

Арешт і московське вигнання 

Розділ 9. Епілог долі родини Грушевських

Катерина Грушевська 

Олександр Грушевський

Сергій Шамрай 

ПІСЛЯМОВА 

Дивіться також:

Месія для України. Великий міт Михайла Грушевського

Загадка дати смерті Михайла Грушевського

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.