Міністр-фальсифікатор історії став "Людиною року" Росії

Російський міністр культури Володимир Мединський одержав премію "Людина року" від Російського біографічного інституту за підтримку російського кінематографу та успішне проведення Року російського кіно.

Про це повідомляється на сайті Міністерства культури РФ.

"Я приймаю цю премію від імені Міністерства культури, яке спільно з Фондом кіно проятгом цього року активно займалося підтримкою російського кіно", — сказав Мединський. — "Відбулося понад три тисячі заходів, уперше з 1970-х років почалася програма кінофікації регіонів у рамках якої відкрито більше ста нових кінотеатрів".

Окрім міністра культури "Людиною року" визнали також президентів Росії та Казахстану Володимира Путіна та Нурсултана Назарбаєва, патріарха Московського Кирила, Голову Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, режисера Микиту Михалкова та ще низку діячів науки, медицини, журналістики, кіно тощо – усього 38 осіб.

Премією також відзначили телесеріал та фільм року. Ними стали, відповідно, багатосерійний фільм "Софія" та кінострічка "28 панфіловців".

Премію "Людина року" заснував 1993 року Російський біографічний інститут.

Нагадаємо, що Володимир Мединський опинявся в центрі кількох скандалів, пов’язаних із темами російської історії. Так, він заявляв, що бій 28-ми панфіловців під час оборони Москви в 1941 році (якого насправді не було), - це "свята легенда", а історики, які розвінчують цей міф – "закінчені нікчеми".

Іншого разу група істориків з Російської академії наук публічно звинуватила Мединського у лженауці та міфотворчості та закликала позбавити його звання доктора історичних наук.

Ще раніше Мединський висловив переконання, що російському народові подолати всі катаклізми та випробування протягом історії допомогла "зайва хромосома".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.