Згоріла музей-криївка УПА на Львівщині. ФОТО

Вночі з 1 на 2 січня згорів музей-криївка в с. Басівка Пустомитівського району Львівської області.

Про це інформує "Фейсбук"-сторінка музею.

Як видно з фото, опублікованих на тій же сторінці, криївка згоріла дощенту.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Директор музею Іван Попович вважає, що пожежа – результат навмисного підпалу.

"На мою думку, зверху через віддушини, яких у нас шість, залили якусь горючу речовину і підпалили. Вважаю, що не випадково такий інцидент стався у ніч з 1 на 2 січня, коли націоналісти святкують 108-му річницю з дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери", – переконаний Попович.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Музей "Криївка підпільної типографії УПА" відкрили 7 вересня 2014 року біля села Басівки, в якому 16 серпня 1955 року відбувся бій між одною з останніх груп підпільників ОУН і підрозділом КГБ УРСР. Схованка була підпільною типографією упівців.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Керівник групи Михайло Гнатів-"Скорий" загинув; двоє інших – Степан Янкевич-"Крук" і Володимира Кулик-"Андрійка" були контужені вибухом гранати і потрапили в полон живими. 

Вилучені зброя Степана Янкевича-“Крука” і повстанські видання. Фото: Володимир Мороз

Переживши табори ГУЛАГУ, вони дожили до незалежності України. Криївку знайшли у 1970-х роках лісники, однак її розібрали. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.