Книжка Гітлера "Моя боротьба" стала бестселером у Німеччині

Перше з часів Другої світової війни перевидання книги Адольфа Гітлера "Моя боротьба" б’є рекорди з продажів.

Німецький Інститут сучасної історії (Institut für Zeitgeschichte, ІфЦ) випустив перевидання в січні минулого року, інформує британське видання "Індепендент".

Після самогубства Адольфа Гітлера в 1945 році авторські права на його сумнозвісну книгу "Майн кампф" ("Моя боротьба") перейшли до землі Баварія, яка відмовилася від будь-яких наступних перевидань цієї неоднозначної книги в Німеччині.

Однак, згідно із законом про авторські права, чинним на території Баварії, через 70 років після смерті автора текст стає суспільним надбанням. Тобто, з 2016 року його може публікувати кожен охочий.

У січні того року Інститут сучасної історії випустив перше перевидання цього маніфесту антисемітизму. Двотомник розкупили на сайті Інтернет-магазину "Amazon" за лічені години.

Адольф Гітлер "Моя боротьба", критичне видання, том перший. Фото: independent.co.uk

З тих пір ІфЦ виявив, що з січня було продано 85 000 примірників "Моєї боротьби" з ґрунтовними коментарями, що зробило книгу одним із бестселерів Німеччини 2016 року. Шосте видання надійде в книгарні цього місяця пізніше.

Чимало оглядачів висловлювали побоювання, що ІфЦ мимоволі поширює нацистську пропаганду. Коментуючи суперечки навколо перевидання книги, директор ІфЦ Андреас Віршинг сказав виданню "Зе Гардіан":

"Навпаки, дискусії щодо світогляду Гітлера та його підходу до пропаганди дають змогу поглянути на причини й наслідки тоталітарних ідеологій в час, коли авторитарні політичні погляди та праві гасла здобувають популярність".

Як повідомляють, Інститут зібрав дані регіональних книгарень, які відзначили, що переважно "цікавляться політикою та історією покупці та освітяни, а не реакціонери чи праворадикали".

Незважаючи на те, що багато країн виявили зацікавлення до видання "Майн кампф" із коментарями, наразі плануються переклади лише англійською та французькою мовами.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.