Описи 30 млн документів про жертв нацизму стали доступними в Інтернеті

Перелік усіх документів, зібраних Міжнародним розшуковим бюро (ITS) в Бад-Арользені в Німеччині, доступний в Інтернеті з 9 січня.

Архів Бюро містить 30 млн документів про жертв Третього Райху, зокрема примусових робітників, передає "Монітор-Інфо" з посиланням на tvn24.pl.

"Перелік архівних фондів полегшить працю науковцям. Користувачі зможуть швидше зорієнтуватися в структурі та вмісті фондів", — сказав керівник архіву Крістіан Гро.

Кожна архівна одиниця має назву, номер сигнатури, інформацію про об’єм і короткий опис вмісту. Інформація подається англійською та німецькою мовами.

Надання доступу до переліку фондів — чергове рішення, яке спрощує використання цього цінного зібрання. У 2015 році було надано доступ до перших 50 тис. документів.

Серед них – особисті речі: знімки, листи, посвідчення особи, відібрані у в’язнів німецьких концентраційних таборів, документи про так звані марші смерті — здійснені СС евакуації в’язнів таборів узимку 1945 року перед наступом радянської армії, а також дані Бюро розшуку дітей із перших повоєнних років.

В архіві ITS у Бад-Арользені (федеральна земля Гессен), що існує з 1955 року, міститься приблизно 30 млн документів, які містять дані про 17,5 млн осіб — в’язнів концентраційних таборів і гетто, примусових робітників та інших ненімецьких жертв гітлерівської системи репресій і депортацій.

Попри те, що вже минуло понад 70 років від закінчення війни, ITS і досі з’ясовує долі жертв нацизму, а з початку 2013 року веде також наукові дослідження, інформаційну та освітню діяльність.

Діяльність Міжнародного бюро розшуку повністю фінансується Німеччиною. З 2013 року оригінали документів, які зберігаються в Бад-Арользені, належать як "пам’ять світу" до світової культурної спадщини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.