У Києві діє виставка архівних документів про мистецтво кобзарів

До 28 січня в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України діятиме виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)".

Про це "Історичній правді" повідомили в аріхві-музеї. Саму експозицію відкрили ще 28 грудня минулого року.

Кобзарі-лірники – це мандрівні співці, які були переважно сліпими людьми. Для них спів та гра були фактично єдиним засобом існування. Вони ходили по селах, грали на весіллях, ярмарках тощо. Протягом століть кобзарі були виразниками думок і настроїв народу.

"ЦДАМЛМ України представляє унівкальні документи – рукописи українських пісень, аранжування, численні світлини кобзарів, бандуристів, листування, колекції книжкових зібрань – все те, що дозволяє дізнатися про мистецтво зберігачів українського епосу" говорить упорядник експозиції Алевтина Сукало.

 

Мета виставки – популяризація фондів ЦДАМЛМ України, особливо цінних архівних документів та друкованих видань з колекцій архіву-музею, що розкривають мистецтво кобзарів, бандуристів України.

В основі експозиції – архівні документи та друковані видання з особових фондів українських митців О. Сластіона, М. Опришка, Г. Ільченка, Г. Ткаченка, О . Корецького, Г. Хоткевича, М. Полотая, С. Тобілевич, П. Куліша, а також документи з фондів Національної заслуженої капели андуристів України імені. Г. І. Майбороди, Національної спілки кобзарів України та інших.

Відвідати виставку з екскусією можна двічі на день – об 11.00 і о 14.00 окрім вихідних днів. Діятиме експозиція до 28 січня.

Виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)"

Місце: Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (м. Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія Національного заповідника "Софія Київська", приміщення "Бурси" центральний вхід)

Вхід вільний.

Екскурсію можна замовити за тел.: 278 44 81, 050 507 66 00

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.