Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

У ніч 25 січня невідомі розмалювали польський та український меморіали в Національному заповіднику "Биківнянські могили". "Історична правда" зібрала коментарі українських і польських державних інституцій з приводу цієї події.

Міністерство закордонних справ України засудило акт вандалізму в Биківні та підкреслила цінність дружніх стосунків між Україною та Польщею.

"В Україні рішуче засуджують акт вандалізму на українській та польській частинах Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", — йдеться в заяві прес-служби МЗС. — "Переконані, що спільними зусиллями Україна та Польща не дозволять будь-яким спробам зашкодити українсько-польській дружбі, яка базується на спільній історії та європейських цінностях".

У схожому ключі висловилося й Міністерство культури України:

"Міністерство культури України вкрай стурбоване цинічною ситуацією нищення пам’яток історії, що покликані увічнювати пам'ять жертв політичних репресій та розцінює ці дії як вандалізм. Мінкультури додатково інформуватиме про хід розслідування даного злочину" .

 Сплюндрована польська ділянка меморіалу "Биківнянські могили". Фото понівеченого меморіалу публікує відомий польський журналіст Павєл Боболовіч у своєму twitter 

Український інститут національної пам’яті поклав відповідальність за псування пам’ятників на "третю сторону".

"Плюндрування пам'ятників у Биківні — провокація, яку намагалися представити як польську відповідь за Гуту Пеняцьку. Але вандалізм, вчинений над польською частиною меморіалу, виявив, що справжнім його виконавцем є третя сторона, зацікавлена в загостренні стосунків між українцями і поляками. Цей випадок має спонукати українців та поляків об'єднати зусилля не лише для захисту своїх пам'яток, але й щоб не допустити сіяння незгоди між нашими народами", — зазначив Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Інститут висловив стурбованість цим учинком, назвавши його ганебним, і наголосив, що плюндрування могил жертв тоталітаризму є неприпустимим.

Посольство Республіки Польща у Києві передало українському МЗС дипломатичну ноту. Посол Ян Пекло нагадав про недавній інцидент у Гуті Пеняцькій, де понад два тижні тому підірвали пам’ятник загиблим полякам.

"Схоже, це починає набирати характеру тенденції. Інцидент у Биківні особливо ганебний, тому що в місці пам’яті, а саме на тих могилах з’явилися вульгарні словаю Ми постійно слідкуємо за діяльністю української влади в цій справі",підкресив посол.

Усі матеріали "Історичної правди" за темою "Биківня"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.