Лех Валенса таки був сексотом — польський Інститут нацпам'яті

Інститут судових експертиз у Кракові підтвердив справжність документів, які вказують на те, що перший президент Польщі Лех Валенса був таємним інформатором держбезпеки Польської Народної Республіки.

Про це заявив прокурор Анджей Позорський на прес-конференції в Інституті національної пам’яті Польщі, передає "Радіо Свобода".

"Зобов’язання про співробітництво зі службою держбезпеки, датоване 21 грудня 1970 року, було повністю написано Лехом Валенсою, як і 7 розписок за отримання грошей за передану співробітникам служби безпеки інформацію", – повідомив Позорський.

За словами експертів ІНП, оригінали документів справи Леха Валенси не містять слідів якого-небудь зовнішнього втручання.

Фрагмент записки держбезпеки про вербування Леха Валенси

Прокурор нагадав, що Комісія з розслідування злочинів проти польського народу веде розслідування про можливу фальсифікацію документів за період з 1970 до 1976 року про те, що в часи Польської Народної Республіки Лех Валенса був агентом держбезпеки.

Приводом для початку розслідування стали заяви самого Валенси про те, що матеріали були сфальсифіковані. До справи залучили експертів-графологів з Інституту судових експертиз у Кракові. Після проведення дослідження склали ґрунтовний звіт, який містить 235 сторінок.

"Висновки однозначні й не викликають сумнівів", – сказав прокурор.  – "Рукописне зобов’язнання про співробітництво зі Службою безпеки було повністю складене Лехом Валенсою".

У справі також є розписки за отримання грошей і кілька доносів.

Особова спрва таємного співробітника держбезпеки Леха Валенси

У 2000 році під час президентських виборів суд визнав, що кандидат на цю посаду Лех Валенса не був агентом комуністичних спецслужб, але тоді графологи відмовилися провести експертизу документів, які б мали засвідчити агентурне минуле Валенси, оскільки це були копії.

Оригінали знайшлися в 2016-му в будинку вдови генерала Чеслава Кіщака Терези, який був міністром внутрішніх справ і найближчим соратником президента ПНР Войцеха Ярузельського. Із травня того року графологи займалися перевіркою понад 200 сторінок справи Валенси.

Дивіться також:

Не паліть урядові будинки, а створюйте свій уряд!

"Я захоплений польськими звитяжцями..." Текст Стуса

У Польщі засудили міліціонерів, які били людей 25 років тому

Поляки і надзвичайний стан 1981-го. ФОТО

Як посадити поруч владу і опозицію. Польський досвід

Всі матеріали за темою "Солідарність"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.