Спецпроект

У Ряшеві не хочуть пам'ятника жертвам УПА. У Єленій-Ґурі теж

Відрубані голови на штакетах паркану, простромлене вилами немовля, величезний польський орел із назвами знищених сіл і містечок, і все це висотою у півтора десятки метрів – так виглядає новий пам'ятник жертвам УПА.

Елементи пам'ятника вже знаходяться у роботі в одному із спеціалізованих закладів в Глівіцах, що на півдні Польщі.

Автором скульптури є Анджей Пітинський.

 Нижня частина пам'ятника Жертвам УПА. Фото: Архві SWAP у Нью-Йорку 

Кошти, необхідні для будівництва пам’ятника, збирали польські громади у США та Канаді.

Фундатори пам’ятника хотіли, щоб він був встановлений у Ряшеві.  Проте мер цього міста Тадеуш Ференц вважає, що це не дуже вдала ідея.

"Обов’язком мера міста – єднати, а не ділити людей. Замість того, щоб підсичувати ненависть, ліпше робити висновки з минулого. Нам залежить на добрих польсько-українських взаєминах, а ставити пам’ятники, які покликаються до таких подій, - такі речі спричиняють антагонізми і псують добросусідські стосунки" - заявив Мацей Хлодніцький, речник президента Ряшева.

Модель пам'ятника. Фото: Архві SWAP у Нью-Йорку 

Представники місцевої влади вважають, що монумент надто буквально і контроверсійно представляє минуле.

Тому фундатори пам’ятника вже шукають нову локацію. Так з’явилася ідея встановити його у Єленій-Ґурі. Проте, так само, як і у Ряшеві, пам’ятник не сподобався представникам місцевої влади.

"Адже мистецтву не йдеться про буквальність. Очікував би якогось мистецького вирішення. Драматизм історії можна показувати геть іншими засобами. (…) А цей пам’ятник надто дратує" - каже Марцін Завіла, мер Єленій Гури.

У Ряшеві стоять на своєму: своєї думки змінювати не будемо, якщо хтось зацікавлений цим пам’ятником – можуть його забрати, "нам у Ряшеві він непотрібний".

Джерело:  Nowiny24.Rzeszów

Дивіться також: 

Гордіїв вузол. Українська проблема в ІІ Республіці Польській

Геноцидні ігри. Текст Володимира В'ятровича

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам "геноцид" на Волині

"Терору не цуралися й поляки" - екс-президент Польщі

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані паплюжити

Волинська трагедія: пошук між польською та українською правдами

Примирення по-польськи: УПА - злочинці, АК - герої

Інші матеріали на тему "Волинська трагедія"

  

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.