Спецпроект

"ТЕРОРУ НЕ ЦУРАЛИСЯ Й ПОЛЯКИ" - ЕКС-ПРЕЗИДЕНТ ПОЛЬЩІ

Екс-президент Польщі Александр Квасневський вважає, що полякам та українцям в історичній політиці варто використовувати досвід німецько-французького діалогу, коли обидві сторони мають різні інтерпретації тих самих фактів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Екс-президент Польщі з розумінням ставиться до того, як українці оцінюють своє історичне минуле. Він cказав, що "віссю польсько-українських відносин не можуть бути трагічні сторінки минулого двох сусідніх народів".

"Я, наприклад, вважаю, що скільки б ми не старалися, та сприйняття Бандери в Польщі і в Україні буде різне, - зазначив Квасневський. - Для нас це терорист, злочинець і український націоналіст, а для українців, особливо в Західній Україні, — це борець за незалежність України, який використовує тогочасну політичну кон’юнктуру, а водночас він застосовує методи терору, яких не цуралися й польські герої, до яких ми ставимося як до світлих постатей нашої історії".

За словами президента, полякам та українцям в історичній політиці варто використовувати досвід німецько-французького чи німецько-польського діалогу: "У такому діалозі є місце на правду, факти та, водночас, і на різні інтерпретації подій минулого".

Всі матеріали ІП за темою "Бандера"

Квасневський відповів на запитання польської журналістки про те, чи поляки мають кращу пам’ять про трагічне минуле, ніж українці.

"Тут не йдеться про пам’ять, я маю на увазі вразливість. Ідеться, так би мовити, про шкіру. У цьому випадку ми маємо делікатнішу шкіру, ніж вони, тому що їхню [українців] шкіру дубасили протягом десятків років", — сказав польський діяч.

Як відомо, цього року в Польщі широко обговорюється тема польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни і після неї - зокрема, у зв’язку із 70-ми роковинами трагічних подій на Волині.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали ці події без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Нагадаємо, греко- та римо-католики готують спільну заяву з приводу 70-річчя подій на Волині.

Читайте також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками