Спецпроект

Забіг на честь польських партизанів у Золдбунові таки скасували. А в Житомирі — поки ні

Представники польської громадськості погодилися відмінити акцію пробігу "Вовча стежка" у Здолбунові на честь "проклятих солдатів", заплановану на 26 лютого.

Здолбунівська районна державна адміністрація та Культурно-просвітницький центр ім. Чацького дійшли згоди, що забігу пам'яті польських антикомуністичних повстанців не будею Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав очільник районної адміністрації Сергій Кондрачук.

"Таке рішення прийнято з розумінням необхідності не піднімати питання, які стосуються непростих сторінок історій України та Польщі. Ми повинні шукати те, що нас об’єднує, а не розділяє", — написав Кондрачук.

Разом із тим, урядовець додав, що він сприятиме "таким заходам, що посилюють дружбу двох народів, в багатосотлітніх стосунках між якими можуть мати місце й неприємні моменти, а не роз’єднують нас". Як приклад Кондрачук навів плани офіціного візиту влади одного з повітів Польщі до Здолбунівського району.

Однак такий самий забіг заплановано на 26 лютого в Житомирі. Організатором виступає Житомирська організація "Союзу польської шляхти". 

Забіг "Вовчим шляхом" у Житомирі заплановано на 11:30 в Шодуарівському парку. Фото: tropemwilczym.pl

Про реакцію української влади наразі нічого не відомо.

Нагадаємо, історики та громадські активісти обурилися в соцмережах з приводу проведення забігу пам'яті "проклятих вояків" (антикомуністичного підпілля післявоєнної Польщі) у м. Здолбунові Рівненської області.

Протестувальникам не подобалося, що ініціатори акції вшановуватимуть, зокрема, й тих польських партизанів, які здійснювали масові вбивства цивільних українців і білорусів.

Як повідомлялося раніше, лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.