У Москві закрився ресторан "НКВД". ФОТО

Під тиском громадськості в Москві закрився ресторан зі скандальною назвою "НКВД".

Про це повідомляє журналістський проект "Fahrenheit Vision" на своїй сторінці у "Фейсбуці". Після того, як заклад потрапив у поле зору громадськості на початку грудня 2016 року, активісти провели кілька пікетів проти ресторану.

Фото:  ФБ Fahrenheit Vision

До того ж, вони залишили негативні записи в книзі відгуків закладу. З фотографій, зроблених усередині ресторану, видно, що інтер’єр прикрашено портретами радянського диктатора Йосипа Сталіна та засновника радянського карального органу ВЧК (Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією) Фелікса Дзержинського.

"Старший Брат слідкує за тобою". Фото:  ФБ Fahrenheit Vision 
"Залізний Фелікс" ніби нагадує відвідувачам: "Те, що ви ще не сидите, це не ваша заслуга, а наше недопрацювання". Фото:  ФБ Fahrenheit Vision

Російський адвокат Марк Фейгін 12 лютого виклав фото, на якому видно, що заклад зачинився і зняв вивіску. Саме Фейгін перший у грудні минулого року опублікував знімки фасаду з написом "НКВД".

Фото:  ФБ Mark Feygin 

Як повідомлялося, на сайті товариства "Меморіал" опублікували довідник "Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935—1939", куди ввійшли дані про майже 40 тис. співробітників органів НКВД за 1935–1941 роки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.