Президент підтримує закон про виділення землі для Музею Майдану

Президент України Петро Порошенко назвав невідкладним законопроект, який покликаний полегшити виділення землі для Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Про це він заявив під час свого виступу на церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, передає офіційний сайт президента України. Йдеться про вирішення труднощів із юридичним оформленням власності ділянки Музею Революції Гідності.

"Щоб, нарешті, розрубати цей "гордіїв вузол", який заводив у глухий кут суперечки щодо власності на цю ділянку [на Алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 – ІП], я мусив втручатися в хитросплетіння земних законів. — сказав глава держави. — Відтак, я прийняв рішення і оголошую невідкладним проект Закону України про внесення змін до законодавства з метою вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".

Як повідомили "Історичній правді" в Адміністрації Президента, це — "Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів забезпечення вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні" № 6069 від 9 лютого 2017 року.

Законопроект покликаний спростити процедуру одержання земельної ділянки з комунальної власності м. Києва для Музею Революції Гідності.

Крім того, Петро Порошенко виступив з ініціативою створити фонд, який би акумулював кошти на будівництво Меморіалу.

"Вважаю, що найближчим часом має бути створений Фонд, який би підтримав здійснення кожного з етапів нашого спільного, і я би дуже хотів, щоб це був справді всенародний проект Меморіалу. Виступаю не лише ініціатором, але й першим донором такого фонду, щоб допомогти йому не тільки добрим словом, а й грошима. Сподіваюсь, мій приклад знайде послідовників", — висловив переконання президент.

Як повідомлялося раніше, постійна комісія з питань землекористування, містобудування а архітектури Київської міської ради ухвалила одноголосно виділити земельну ділянку для Музею Революції Гідності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.