Пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабину Яру відкриють уже в суботу

Урочисте відкриття пам'ятника поетесі та члену ОУН(м) Олені Телізі в Бабину Яру заплановане на суботу, 25 лютого.

Про це на своій сторінці у "Фейсбуці" повідомив перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак, передає "Укрінформ". Одночасно Червак очолюэ ГО "Організація українських націоналістів".

Пам'ятник уже готовий, але під накриттям до офіційного відкриття 25 лютого

"Це сталося. У Бабиному Яру встановили пам’ятник визначній діячці ОУН, поетесі Олені Телізі. На постаменті напис: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України", — написав він.

Червак зазначив, що урочисте відкриття пам’ятника відбудеться 25 лютого о 13.00.

Напис на постаменті: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України"

Це буде не перший пам'ятник Олені Телізі. Один уже встановлено в університетському містечку Київського політехнічного інституту (вул. Політехнічна) у 2009 році. 

Як повідомлялося, встановлення пам’ятника Олені Телізі є одним із заходів, які реалізуються Організаційним комітетом із підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами нацистських розстрілів у Бабиному Яру.

Субота, 25 лютого, 13.00

Місце: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" (м. Київ, станція метро "Дорогожичі").


Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.