Автор постанови про "геноцид" на Волині став віце-міністром оборони Польщі

Депутата Сейму від керівної партії Польщі "Право і Справедливість" Міхала Дворчика призначили заступником міністра оборони Польщі Антонія Мацеревича.

Про це повідомляє "Європейська правда"  з посиланням на TVN24.

Дворчика було призначено в понеділок рішенням міністра оборони Польщі Антонія Мацеревича. Церемонія призначення відбулася під час заходів на честь Національного дня пам'яті "Проклятих солдатів" у Варшаві.

Видання відзначає, що Дворчик у міністерстві відповідатиме в першу чергу за формування нового роду військ – військ територіальної оборони, які були створені в Польщі на початку 2017-го року.

42-річний Міхал Дворчик віком є депутатом від вересня 2015 року. Уродженець Варшави, він працював в органах місцевого самоврядування в Мазовецькому воєводстві.

З вересня 2016 року Дворчик був членом парламентського комітету з оборони, пізніше очолював комісію по зв'язках із співвітчизниками за кордоном, звідки звільнився 23 лютого.

Нагадаємо, що українцям Дворчик відомий, в першу чергу тим, що він є автором резолюції "Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.