В'ятровича символічно "поховали" на порозі Інституту нацпам'яті. ФОТО

Сьогодні зранку невідомі поклали біля входу в Український інститут національної пам'яті траурний вінок із підписом "В'ятрович Володимир Михайлович".

Фото вінка опублікував сам Голова УІНП на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

За його словами, ці знімки йому, його колегам та членам родини надіслали в коментарях до дописів неназвані особи. 

На вінку також надруковані роки життя "7.07.1977—9.05.2017". Якщо перша дата — реальний день народження Володимира В'ятровича, то друга — День перемоги над нацизмом.

Це дає підстави припускати, що мотиви авторів акції пов'язані з недавніми ініціативами УІНП перенсти вихідний день із 9 на 8 травня у відповідності до європейської практики.

"Але ж весну нічим не зіпсути, навіть штучними квітами  Тим більше, коли ідеї, що їх таким чином намагаються просунути ті, хто боїться говорити і може тільки нишком "лякати", - такі самі мертві", — прокоментував інцидент В'ятрович.

Останнім часом проти Володимира В'ятровича та Інституту, який він очолює, почастішали випадки провокацій.

16 лютого кілька молодиків накинулися на урядовця біля будівлі Інформаційної агенції "Укрінформ", коли той ішов на перед прес-конференцією за результатами про діяльність Інституту національної пам'яті за 2016 рік. Пізніше того самого дня поріг будівлі УІНП облили кров'ю з тельбухами, а на двері наклеїли наліпки "Славянская стража".

У ніч на 1 березня невідомі підпалили вхідні двері в будівлю, де розташований Інститут нацпам'яті. Ніхто не постраждав і серйозних ущкоджень майна теж не було.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.