Харківські активісти створять карту старовинних маєтків міста

Харківські громадські діячі оголосили про створення громадської ініціативи "Харків під загрозою: громадянський спротив" з метою збереження архітектурного обличчя міста.

Головним завданням проекту є показати, що Харків як історичне місто втрачає своє обличчя, передає слова дослідника історії міста Андрія Парамонова "KHARKIV Today".

"У ході проекту ми створюватимемо карту старих маєтків Харкова, в якій буде зібрано всю інформацію про будівлю: хто там жив, коли, хто будував і проектував. Те, що ми втрачаємо, — потрібно вивчити. Нам є, що берегти і за що боротися", — розповів Парамонов.

У місті, за даними історика, налічується біля 3000 архівтектурних об’єктів, які потребують реставрації. "З метою захисту будинків потрібні волонтери, які вивчатимуть історії цих будинків, спостерігатимуть за ними й збиратимуть інформацію", — додав він.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.