Пошкоджений пам'ятник Голокосту в Тернополі відновлено. ФОТО

У неділю 26 березня активісти відчистили пам’яник жертвам Голокосту на околиці Тернополя, пошкоджений два дні до того.

Невідомі вандали намалювали на пам’ятнику загиблим євреям свастику й рунічну абревіатуру "СС".

Відновили зовнішній вигляд монумента представники Тернопільської міської організації Спілки Української молоді в Україні, передає "ГалІнфо".

Фото: ГалІнфо

 "Дуже сумно і прикро, що знаходячись в місці, де проживає чимала частина мешканців Тернополя, коли щодня по кілька разів люди пішки та на авто минають понівечений памятник — ніхто нічого не зробив. Мова не йде про політиків, депутатів по округу та іншу політичну та громадську "еліту" міста. Але мешканці району показали себе з не найкращого боку", — зазначила голова ТМО "СУМ в Україні" Леся Голик у коментарі для "ГалІнфо".

 Фото: ГалІнфо

"Троє дорослих людей, один юнак, 30 хвилин часу та кілька шматків кухонної дряпки для посуду. Ось і все, що було потрібно для малої справи, з великим значенням", — додала Леся Голик.

Фото: ГалІнфо

Нагадаємо, в п'ятницю, 24 березня, на пам'ятник євреям, загиблим під час Голокосту, в с. Петриків коло Тернополя здійснили напад вандали.

З початком цього року Україну захлеснула хвиля атак на пам'ятники. Зокрема, постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, а також пам'ятник Щорсу в Києві. 

Пам’ятник поетці Олені Телізі активісти відчистили від фарби вже за кілька годин після інциденту 18 березня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.