Спецпроект

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Міністерство закордонних справ України вважає, що руйнування пам'ятника на українському кладовищі в Грушовицях є провокацією з метою відвернення уваги від 70-ї річниці операції "Вісла".

Про це йдеться у заяві, оприлюдненій на офіційному сайті відомства. Наводимо її повністю:

В Україні обурені демонстративними і зухвалими діями щодо українського пам'ятника в селі Грушовичі поблизу Перемишля. Це відверта провокація в переддень вшанування 70-х роковин злочинної акції Вісла — очевидно з метою відвернення уваги від цієї сумнозвісної дати.

Нашим спільним інтересом є спокійно врегулювати цю ситуацію комплексно в правовому полі, щоб у подальшому не було дій подібного роду.

Ми звернемося до польської сторони за офіційними роз'ясненнями і узгодимо подальші кроки стосовно легалізації усіх місць поховань як на території Польщі, так і польських в Україні з метою забезпечення їм належної опіки на державному рівні відповідно до двосторонньої угоди про збереження місць пам'яті з 1994 р.

Вже домовлено про проведення найближчими днями у Варшаві двосторонніх консультацій за участю керівництва  Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, яка відповідальна за реалізацію вищезгаданої угоди.

Нагадаємо, 26 квітня на цвинтарі в с. Грушовицях під Перемишлем, де поховані повстанці УПА, польські націоналісти за згоди місцевої влади демонтували пам'ятник і Державний герб України на ньому. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.