У Чернігові розвертають Хмельницького обличчям до церкви, спиною до Москви

У Чернігові пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому почали розвертати в протилежний бік — обличчям до П'ятницької церкви й центральної площі міста і, як виявилося, спиною — до Москви.

Про це повідомляє УНІАН. За інформацією з прес-служби Чернігівської міської ради, поворот скульптури гетьмана на 180 градусів обійдеться міському бюджету у 700 тис. грн.

Цього тижня навколо пам'ятника вже зведено риштування. У сквері зараз триває реконструкція, що розпочалася торік.

Дискусія щодо необхідності повернути Хмельницького обличчям до П'ятницької церкви, обласного драматичного театру і Красної площі велася досить довго.

Фото: Прес-служба Чернігівської міської ради

Тепер у ході реконструкції скверу пам’ятник роботи відомого скульптора Івана Кавалерідзе розвернуть, встановивши обличчям до центральної площі міста і П'ятницької церкви.

"Як відомо, саме такою була ідея автора цього пам'ятника - відомого чернігівського архітектора Андрія Карнабеда. Але під час будівництва об'єкту тодішнє керівництво змусило будівельників розвернути скульптуру в протилежний бік, обличчям до тодішнього обкому компартії", —  зазначили у прес-службі міськради.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Чернігові, встановлений у 50-х роках ХХ століття, мав нагадувати про 300-літній ювілей "возз'єднання" України з Росією, що широко відзначався 1954 року. Ініціатором встановлення монументу був перший секретар чернігівського обкому КП(б)У Василь Марков.

Пам'ятник має вигляд бетонної статуї заввишки 2,5 м на циліндричному цегляному постаменті заввишки 3,2 м, що спирається на чотирикутний цоколь, облицьований каменем і плиткою. Основою служить земляний пагорб. Розташований він у центрі скверу імені Б. Хмельницького (вул. Гетьмана Полуботка). Автори — скульптори І. П. Кавалерідзе, Г. Л. Петрашевич, архітектор —  А. А. Карнабіда.

Фото: Прес-служба Чернігівської міської ради

Рішення про напрямок орієнтування пам'ятника, за спогадами Карнабіди, приймав тодішній перший секретар міськкому КП(б)У Федір Коротков, який розпорядився, аби гетьман дивився у напрямку запроектованої будівлі міськкому партії.

За однією з версій, про напрямок орієнтації пам'ятника запитували навіть у видатного архітектора-реставратора Петра Барановського, який саме займався відновленням П'ятницької церкви. Барановський ніби-то порекомендував встановити скульптуру на підшипники, аби можна було розвертати "за необхідності".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.