Спецпроект

У Варшаві вперше відзначатимуть "День пам'яті жертв геноциду ОУН-УПА"

У Варшаві 9 липня відбудеться відзначення "дня пам’яті жертв геноциду ОУН—УПА".

Як інформує ZAXID.net з посиланням "Gazeta Wyborcza", до почесного комітету з організації цього заходу увійшли єпископи, політики провладної партії "Закон і справедливість" та опозиційної "Громадянської платформи" та прокремлівська крайня правиця.

"Національний день пам’яті жертв геноциду ОУН-УПА, який вчинили українські націоналісти буде відзначатись у Польщі вперше. Минулого року Сейм одноголосно підтримав ухвалу, яка встановлює це свято 11 липня. У всій Польщі святкові заходи мають відбутись на два дні раніше. Це не будуть державні урочистості, їх організовують патріотичне товариство кресових організацій і ветеранів", — пише польське видання.

Головою почесного комітету з відзначення цього свята є відомий своїми антиукраїнськими поглядами отець Тадеуш Ісакович-Залеський. У комітет увійшли двоє віце-прем’єр-міністрів — юстиції Патрік Які та оборони Міхал Дворчик, та багато депутатів Сейму та сенаторів в основному із провладної партії "Закон і справедливість" та Кукіз’15, чимало політиків якої також мають антиукраїнські настрої.

Також у комітеті є троє єпископів, маршалек Опольського воєводства Анджей Була, маршалек Малопольського воєводства Яцек Крупа (обидва з опозиційної партії "Громадянська платформа").

Також до комітету увійшло чимало професорів, зокрема Богуслав Пазь із Вроцлавського університету. Це той самий професор, який два роки тому так прокоментував кадри фільму у якому проросійські сепаратисти катують українських солдатів: "Бандерівське стерво отримало по зубах аж мило стає! І як тут не любити росіян?".

У комітеті є також чимало так званих народовців — ще однієї антиукраїнської партії. Наприклад, президент Руху народовців Роберт Вінницький, колишній президент Національно-радикального табору Бартош Бакер, який у 2014 році був гостем самопроголошеного уряду в Донецьку. Через рік він дав інтерв'ю російському РЕН ТВ, де заявив, що "Новоросійське повстання — це поле битви із західним лібералізмом".

"Присутність у комітеті осіб, які представляють уряд і Сейм разом із людьми, які багато років беруть активну участь у антиукраїнській діяльності наштовхує на питання: чи маємо справу із початком перевороту у політиці щодо України?", — коментує ситуацію Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі.

Товариство кресових організацій та ветеранів добивається патронату президента Польщі Анджея Дуди над заходом.

Святкування почнеться 9 липня о 12:00 біля могили невідомого солдата у Варшаві, після цього відбудеться "кресовий марш", а завершаться урочистості "кресовим концертом" біля пам’ятника Варшавському повстанню.

Нагадаємо, 22 липня 2016 року Польський Сейм  прийняв резолюцію, у якій віддає данину пам’яті "жертвам геноциду, здійсненого українськими націоналістами" проти громадян міжвоєнної Польщі в 1943—1945 роках і  встановлює 11 липня "Днем пам’яті поляків — жертв геноциду, здійснених ОУН—УПА на східних Кресах Другої Речі Посполитої". 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.