Невідомі обмалювали Монумент Слави у Львові. ФОТО

Невідомі облили червоною фарбою Монумент Слави на вул. Стрийській у Львові. Білою фарбою на частині комплексу написали слово "окупація".

Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" повідомив мобілізований журналіст ICTV Іван Кривий, передає "ГалІнфо".

"Потрібна" картинка далі формується. Якщо у театрі під час вистави висить рушниця, то вона повинна вистрілити. Якщо у Львові "ламають списи" довкола Монумента Слави - чекай провокацію, адже суперечка - лише фон для ефектних та провокуючих рішень.

 

Для того, щоб фарба, яка трансформується у факт приниження пам'яті і не уміння виходити з суперечливих ситуацій цивілізовано, ставала ударом по нашому місту, нашій країні, по нашому народові", - написав Іван Кривий.

 

Він зазначив, що фарба ще свіжа, тому ймовірно провокацію здійснили вночі.

"Під покровом ночі створили "картинку", що тут живуть неадекватні люди. Вам не вдасться хитати місто! Громада Львова, українці - це не циніки, це не люди "темряви". Тому однозначно прошу відділяти тих, хто зробив цю провокацію і громаду!", - написав Іван Кривий.

 

Він додав, що якби працювала камера відео нагляду, то провокаторів можна було б побачити.

Як писала "ІП", з початку цього року в Україні з певною періодичністю спостерігаються атаки вандалів на пам'ятники та меморіальні дошки.

Почалося все 8 січня, коли невідомі підірвали меморіал загиблим полякам у Гуті Пеняцькій на Львівщині. Відновлений пам'ятник знову пошкодили 14 березня. У ніч на 25 січня було атаковано польський меморіал у Биківні, що під Києвом.

10 березня був сплюндрований пам’ятник львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році. 12 березня образливі написи і червона фарба з’явилася у Підкамені на Львівщині, на меморіалі полякам, які загинули у польсько-українському конфлікті.  

Вночі проти 18 березня вандали сплюдрували монумент Олені Телізі в Бабиному Яру в Києві. 22 березня виявилося, що в київського пам'ятника Щорсу бракує ноги. 24 березня і 28 квітня фарбою псували меморіал загиблим євреям коло Тернополя.

У ніч на 8 квітня хтось розбив меморіальні дошки Симону Петлюрі та героям сучасної війни. 27 квітня постраждав пам'ятний знак на честь солдатів дивізії військ СС "Галичина" у Тернополі. У ночі з 27 на 28 травня фарбою облили меморіальну дошку на честь Євгена Коновальця в Боярці.

Окрім того, впродовж 2014-2017 років у Польщі зруйновано або осквернено 15 українських пам’ятників.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.