У Луцьку розпочалися розкопки на місці розстрілу в’язнів тюрми НКВД. ФОТО

Поховання поруч із приміщенням за адресою Кафедральна, 16 відкрили у липні 2016 року. Саме тут у червні 1941-го діяло тюремне відділення управління НКВД у Волинській області.

Із початком німецько-радянської війни енкаведисти розстріляли близько двох тисяч в’язнів, інформує Український інститут національної пам'яті.

Узимку цього року Луцька міська рада виділила на проведення розкопок 100 тисяч гривень. Археологічне дослідження території поховання розпочалося 13 червня ц.р. Його проводить комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля".

Усі фото: Леся Бондарук 

З початку 1940 року радянська влада розпочала на Волині масові арешти. Усіх "неугодних" звозили до луцької в’язниці. Архівні документи свідчать, що станом на 10 червня 1941 року тут утримували 2 117 ув’язнених. Здебільшого – патріотичну молодь, активістів ОУН, священнослужителів, місцеву інтелігенцію.

 

У доповідних на ім’я керівництва тюремного відділення управління НКВД у Волинській області від 23 червня 1941-го зазначається, що у зв’язку з початком воєнних дій з-під варти звільнили 84 особи: малолітніх, "указників" та засуджених за незначні злочини. Решту в’язнів розстріляли.

Детальніше про ці трагічні історичні події – у матеріалі дослідниці теми Лесі Бондарук "Знищення в’язнів у луцькій тюрмі" до 70-х роковин злочину.

 

Тіла розстріляних закопали на подвір’ї в’язниці. Після переходу міста під контроль німців спеціально створена комісія з допомогою громади упорядкувала місце поховання. Але з поверненням радянської влади до Луцька в 1944-му могили зрівняли з землею, пам’ятні знаки знищили.

До 1958-го тут знову діяла тюрма. А далі аж до 1998-го – музичне училище. З 2001-го у приміщенні колишньої в’язниці діє монастир Різдва Христового.

 

Археологічні розкопки проводяться поруч із будівлею, на подвір’ї, де як свідчать документи, були поховані тіла жертв розстрілу. Перші дослідження цієї території відбулися 2009-го.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.