Повернення до проспекту Ватутіна не буде – секретар Київради

Мер Києва Віталій Кличко підписав рішення Київради про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвали Окружного адміністративного суду Києва про заборону подавати документ на підпис мерові.

Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів у коментарі газеті "Сегодня" 13 червня. З документом можна ознайомитися на сайті міської ради Києва.  

"На даний момент рішення про перейменування проспекту Ватутіна в проспект Романа Шухевича вже підписано мером Києва. Те, що є рішення суду заборонити публікувати це рішення, у нас є управління правового забезпечення, яке буде відстоювати позицію Київради в цьому питанні", – сказав Володимир Прокопів і додав:

"Самого позову я ще не бачив. Наші юристи займаються цим питанням. Я подивлюся позов, оскільки це ще не остаточне рішення суду, а лише рішення про забезпечення цього позову. Ми його вивчимо і озвучимо свою офіційну позицію з цього питання. Але я не думаю, що це велика проблема. Повернення до колишньої назви проспекту не буде. це можливо тільки за рішенням Київради".

Нагадаємо, 13 червня окружний адміністративний суд Києва заборонив Київській міській раді подавати на підпис меру й публікувати рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у справі позову до Київради. Позов подали дві громадські організації: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.