Арка, Щорс і "Таращанець". Які радянські пам'ятники ще лишилися в Києві? СПИСОК

На сьогоднішній день у Києві налічується 10 пам’ятників і 18 пам’ятних знаків, які підлягають демонтажу відповідно до закону про декомунізацію.

Про це розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у коментарі для сайта 44.ua.

Така кількість об’єктів залишається станом на 15 червня 2017 року.

Зокрема, це скульпутури радянському письменнику Миколі Островському, авторові ідеологічного роману "Як гартувалася сталь", генералу Червоної армії Михайлу Кирпоносу, кінна статуя комдиву Червоної армії часів Української революції Миколі Щорсу і скульптурна композиція екіпажу панцерного потяга "Таращанець".

Серед пам’ятних знаків вирізняються Арка Дружби народів зі скульптурною композицією "Возз'єднання України та Росії", барельєф "Більшовикам 1918" на заводі "Арсенал", арельєф Леніну на ст. м. "Театральна", а також пам’ятна дошка міністру оборони СРСР маршалу Андрію Гречку.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.