У США під пам'ятником конфедератам знайшли капсулу, якій 102 роки

1 липня під час демонтажу пам’ятника конфедератам у Сент-Льюїсі, штат Міссурі, робітники виявили капсулу, закладену у фундамент 102 роки тому.

Знесення пам’ятника конфедератам у Форест-Парку почалося в понеділок і було частиною угоди між Сент-Луїсом та Музеєм Громадянської війни штату Міссурі, передає CNN.

Мідна капсула часу була запечетана у центрі самої основи монумента за близько місяць до того, як його завершили, повідомив Марк Траут, виконавчий директор Музею Громадянської війни Міссурі, який знав про існування капсули з історичних документів.

"Ми знали, що десь вона є, тому виймали 40 тонн бетону з фундамента пам’ятника дуже обережно, аж доки не дісталися самого дна", — сказав Траут.

Далі робітники знайшли кам’ятну табличку з написом "На цьому місці буде зведено пам’ятник на пошану солдатів та матросів Конфедерації". Монумент було урочисто відкрито 1914-го.

Траут очікує, що всередині капсули можна буде знайти документи, журнал із статтею про пам’ятник, а також лист до того, хто дістанеться знахідки.

Однак, каже він, все одно в капсулі можуть бути несподіванки. "Ми знаємо про кілька рчей, які всередині, але ж ми не знаємо всього", — каже він. Її планують відкрити на найближчому заході зі збору коштів для Музею Громадянської війни Міссурі.

Капусла має довжину 18 дюймів (45.72 см), 10 дюймів (25,4 см) у глибину та 10 дюймів у висоту.

Демонтаж пам’ятників у Сент-Льюїсі є наслідком більш критичного переосмислення громадами американського Півдня публічних символів Конфедерації.

На думку опонентів, пам’ятники невідповідно прославляють повстанську ідеологію рабства та виправдовують ідеологію "Програної справи", яка проголошує, що боротьба за права штатів була головною рушійною силою Конфедерації, хоча переважна більшість доказів свідчать про протилежне.

Прихильники заявляють, що вони розглядають монументи як символічну данину пошани до спадщини гордого Півдня. 

ДОВІДКА:

Конфедеративні штати Америки ("Конфедерація") — об'єднання 11 південних штатів, чия економіка ґрунтувалася на сільському господарстві та праці чорношкірих рабів. Їм протистояли 24 промислові північних штати, згрутовані в Союз штатів.

У 1861—1865 між Конфедерацією та Союзом північних штатів точилася Громадянська війна, яка завершилася поразкою Півдня. Одною з причин війни було ставлення сторін до скасування рабства по всій державі.

Як повідомлялося, 29 червня в м. Миколаєві відкрили капсулу з посланням від комсомольців 1967 року і заклали нову. 

8 червня в російському м. Тольятті в Росії не змогли знайти закладену в 1967 році капсулу з посланням від комсомольців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.