У Львові вандали пошкодили експозицію в пам'ять жертв розстрілів НКВД влітку 1941 року

6 липня у Львові працівники Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" виявили, що від рук невідомих вандалів постраждав мистецький проект львівської художниці Анни Данчишин "Обірвані сторінки".

Про це повідомляє Iнформаційна агенція ZIK. 

"Музейники вранці в прямому значенні побачили обірвані сторінки, – тобто зідрані з мурів художні постери, які становили один із розділів арт-проекту, присвяченого пам’яті жертв масових розстрілів 22-28 червня 1941 року. Та інсталяція, що розташована на музейному подвір’ї не постраждала. Причина руйнувань – варварська агресія", – повідомила заступниця директора музею Вікторія Садова.

Вікторія Садова нагадала, що мистецький проект у жанрі стрит-арту відкрили нещодавно, а саме в поминальні дні, коли громада згадувала розстріляних у в’язничних катівняхна початку німецько-радянської війни мешканців Галичини різних національностей.

Фото: ЗІК

Тоді авторка екстер’єрної виставки – магістрантка Львівської національної академії мистецтв Анна Данчишин наголосила, що метою проекту є вшанування пам’яті загиблих. Проте у когось таки здійнялася рука на сучасні твори мистецтва, інспіровані сумлінням пам’яті.

Випускниця кафедри графічного дизайну ЛНАМ Анна Данчишин не вперше творчо переосмислює історичний наратив, представлений у музеї-меморіалі. Попередньо вона брала участь у колективному проекті "Камера", експонуючи авторські плакати на тему громадянських прав та свобод.

Актуальна пропозиція мисткині полягає у вигляді стіни пам’яті, вкритої друкованими постерами, які слугують ілюстрацією до трагічних подій. Постери, ритмічно закомпоновані на квадро, варіюються у кольорах (білий, червоний, чорний).

Фото: ЗІК

Сюжетами для створення графічних зображень слугують музейні артефакти: грати, дверні вічка та засуви, оригінальні тюремні вишивки з квітковими орнаментами тощо.

Виставка неабияк привертала увагу до непомітного музейного входу, заохочувала туристів до відвідин і була самодостатнім культурно-соціальним проектом у міському просторі.

"Цікаво, що нинішній напад на ці твори уже рецидивний, бо коли художниця щойно монтувала екстер’єрну експозицію, то відчула негативне ставлення мешканців сусіднього будинку, які воліли, аби їм та виставка не нагадувала про трагедію. Наступними днями спроби зірвати плакати повторилися. І ось нині злороби досягнули свого. Їхні варварські вчинки не спинила навіть присутність наряду поліції, що чергував удень на вул. Брюллова, аби сприяти встановленню обмежувачів паркування авт на хідниках. Прикро, що об’єктом агресії стало таке місце національної пам’яті як "Тюрма на Лонцького", яке насправді спонукає до молитви і розуміння трагедії та болю інших, як свого власного", – резюмувала Вікторія Садова.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.