Литовці організували флешмоб проти шельмування балтійських партизанів з боку РФ

Жителі Литви масово залишають на сторінці МЗС Російської Федерації у "Фейсбуці" коментарі під заявою, в якій партизанів балтійських країн названо злочинцями.

Про це інформує "Європейська правда".

Ініціатор флешмобу журналіст Андрюс Тапінас на своїй сторінці закликав литовців залишити під інформацією про нібито злочини балтійських партизанів - "лісових братів" - запис із хештегом #Кремльнашуисториюнеперепишешь.

"Якщо МЗС РФ на своїй офіційній сторінці може поливати нас брудом, ми на це можемо відповісти", - написав журналіст.

У неділю вранці на сторінці МЗС РФ було залишено більше 10 тисяч таких повідомлень під англомовною версією посту.  

Фото: Європейська правда

"Кремль, ти не сфальсифікуєш нашу історію, незважаючи на те, скільки тролів є на твоїй фабриці", "Брехня ніколи не здолає правду", "Ви не перепишете нашу історію, розкажіть росіянам правду про радянські убивства", - пишуть користувачі у коментарях.

Нагадаємо, нещодавно у НАТО презентували ролик про "лісових братів" країн Балтії, які чинили опір радянській окупації.

Після цього прес-секретар МЗС РФ Марія Захарова заявила, що за "лісовими братами" стояли західні спецслужби, а на сторінці МЗС РФ у "Фейсбуці" з’явився пост про "звірства" "лісових братів" у новорічні дні 1947 року. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.