Верховна Рада прийняла за основу новий закон про реабілітованих

11 липня Верховна Рада України прийняла в першому читанні нову редакцію закону про реабілітацію жертв радянських репресій. У його назві буде вказано, що йдеться саме про репресії з боку "комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

У його назві буде вказано, що йдеться саме про репресії з боку "комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", передає "Лівий берег".

За відповідний законопроект №6574 проголосували 245 народних депутатів.

Законопроект встановлює, що формами репресій у 1917-1991 роках могли бути страта, позбавлення чи обмеження волі, примусове запроторення здорової людини в психіатричну лікарню, позбавлення громадянства, висилка, депортація, розкуркулення, експропріація майна, інтернування і т.ін.

Ознаками репресій у законі визначено факт звинувачення чи засудження: 

за статтями 57-64, 67, 68, 69-70, 71-73 Кримінального кодексу УРСР у редакції 1922 року;

ст. ст. 54 (1) -54 (6), 54 (7) -54 (14), ч.2 ст.58, ч.2 ст.58 (1), ст.67, ст.75 (1), ст.80, ч.1 ст.80 (1), ст.81, 85 (1), 110-114 Кримінального кодексу УРСР від 1927 року;

ст. ст. 56, 57, 58, 61, 62, 62 (1), а також ст.64 у частині участі в антирадянській організації, ст. 187 (1), ч.1 ст.187 (2) Кримінального кодексу УРСР від 1960 року;

ст. 7 Закону "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 1958 року;

ст. ст. 2-5, 8, 10, 12-14 Положення про злочини державні від 1927 року;

постановою ЦВК і РНК СРСР "Про заходи зміцнення соціалістичної перебудови сільського господарства в районах суцільної колективізації і боротьби з куркульством" від 1930 року;

постановою ЦВК і РНК СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності" від 1932 року (т.зв. "закон про три колоски") і цілої низки інших радянських документів.

Рішення про визнання особи реабілітованою або постраждалою від репресій ухвалюватимуть комісії з питань реабілітації. У комісію можуть звертатися репресована особа, її спадкоємці, будь-який член родини репресованого, омбудсман, Український інститут національної пам'яті, громадські організації, які працюють у сфері вивчення історії України 20 століття або допомагають жертвам репресій тоталітарних режимів.

Ухвалення нового закону обумовлене тим, що чинний документ не повною мірою охоплює категорії осіб, які були незаконно засуджені в роки існування комуністичного режиму за діяння, які не вважають злочинами в цивілізованому суспільстві.

Зокрема, чинний закон не дає право на реабілітацію особам, які були засуджені в позасудовому порядку. Також у ньому немає чітких визначень термінів і понять, які стосуються політичних репресій, мотивів репресій, позасудових органів і т. ін.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.