Метро "Почайна" та Північний міст. Комісія Київради затвердила декомунізовані назви

Комісія Київради з питань найменувань одноголосно підтримала перейменування станції метро "Петрівка" на "Почайну". Крім того, нові назви одержали ще кілька об'єктів.

Про це написала на своїй сторінці у "Фейсбуці" активістка ГО "Громадський рух Почайна" Анабелла Моріна, якій належить ініціатива надання назви "Почайна" станції метро.

"Отже, сьогодні Комісії з перейменувань затвердила результати громадських слухань щодо перейменування метро "Петрівка" на "Почайну", затвердила назву парку "Урочище Наталка" й ухвалила рішення про перейменування Московського мосту на "Північний". Тепер перейменування мосту виходить на громадські слухання", - написала Моріна.

Як повімолялося, в ході громадського обговорення на сайті КМДА пропозицію назви "Почайна" підтримало 473 людини, а проти даного рішення проголосувало 157 громадян.

Остаточно нові назви повинні закріпити на сесії депутати Київської міської ради.

Нагадаємо, станція метро "Петрівка", відкрита 1980 року, називається на честь радянського партійного державного діяча Григорія Петровського (1878 - 1958). На час відкриття станції Подільський район, де вона розташовується, мав назву "Петрівський". Як Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (1920-1938) Г. Петровський був одним із організатоірв Голодомору 1932-1933 років.

Річка Почайна - одна з приток Дніпра. Відома тим, що саме в ній відбувалося хрещення Русі князем Володимиром Великим 988 року. Нині річка майже зникла.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.