Метро "Почайна" та Північний міст. Комісія Київради затвердила декомунізовані назви

Комісія Київради з питань найменувань одноголосно підтримала перейменування станції метро "Петрівка" на "Почайну". Крім того, нові назви одержали ще кілька об'єктів.

Про це написала на своїй сторінці у "Фейсбуці" активістка ГО "Громадський рух Почайна" Анабелла Моріна, якій належить ініціатива надання назви "Почайна" станції метро.

"Отже, сьогодні Комісії з перейменувань затвердила результати громадських слухань щодо перейменування метро "Петрівка" на "Почайну", затвердила назву парку "Урочище Наталка" й ухвалила рішення про перейменування Московського мосту на "Північний". Тепер перейменування мосту виходить на громадські слухання", - написала Моріна.

Як повімолялося, в ході громадського обговорення на сайті КМДА пропозицію назви "Почайна" підтримало 473 людини, а проти даного рішення проголосувало 157 громадян.

Остаточно нові назви повинні закріпити на сесії депутати Київської міської ради.

Нагадаємо, станція метро "Петрівка", відкрита 1980 року, називається на честь радянського партійного державного діяча Григорія Петровського (1878 - 1958). На час відкриття станції Подільський район, де вона розташовується, мав назву "Петрівський". Як Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (1920-1938) Г. Петровський був одним із організатоірв Голодомору 1932-1933 років.

Річка Почайна - одна з приток Дніпра. Відома тим, що саме в ній відбувалося хрещення Русі князем Володимиром Великим 988 року. Нині річка майже зникла.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.