Спецпроект

У польському Сеймі розпочнеться друге читання законопроекту про заборону "бандеризму"

8 листопада до Сейму повернеться законопроект, автором якого є, зокрема, партія Кукіз’15 про заборону пропагування "бандеризму" над Віслою.

Про це повідомляє prostir.pl.

Документ також вводить покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі терміном до 3-ох років за вислів на зразок "польські табори смерті". Після розгляду у комісії юстиції та прав людини, а також річної перерви, депутати мають намір продовжити роботу над законопроектом.

Проект закону, що передбачає зміни, зокрема, до закону про Інститут національної пам’яті — Комісію переслідування злочинів проти польського народу, опрацювало Міністерство юстиції. Частину положень у частині злочинів українських націоналістів запропонували депутати від партії Кукіз’15.


Згідно зі змістом законопроекту, кожний, хто публічно та всупереч фактам приписує польському народу або польській державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, вчинені Третім Райхом або інші злочини проти людства, миру і воєнні злочини — підлягатиме штрафу або позбавленню волі строком до 3-ох років. Таке саме покарання загрожує за "явне заперечення відповідальності справжніх винних у цих злочинах".

Якщо правопорушник діятиме ненавмисно, він підлягатиме штрафу або обмеженню волі. Злочином не вважатиметься вчинення подібних дій "під час художньої або наукової діяльності". Нові положення поширюватимуться як на громадян Польщі, так і на іноземців — "незалежно від норм, що діють у місці вчинення злочину".

Крім того, законопроект передбачає можливість відкриття за вислови на зразок "польські табори смерті" цивільних проваджень, зокрема громадськими організаціями та Інститутом національної пам’яті.

Перше читання законопроекту відбулося на початку жовтня 2016 року. Крім відповідальності за вислів на зразок "польські табори смерті", польські депутати вирішили додати до проекту положення, авторами яких є депутати від партії Кукіз’15. Ці пропоновані зміни дозволять відкривати кримінальні справи за заперечення злочинів українських націоналістів (також злочинів тих українських військових формувань, які співпрацювали з Третім Райхом).

У проекті змін до закону про ІНП наведено, зокрема, визначення таких злочинів. Це "діяння, вчинені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, із застосуванням насильства, терору та інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб або груп населення, і зокрема щодо польського населення". Відзначено також, що "таким злочином була також участь українських націоналістів у знищенні євреїв, а також вчинений ними волинсько-галицький злочин".

Цю тему прокоментував секретар Канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський.

"Спостерігаємо негативний розвиток історичної політики та політики ідентичності України щодо Польщі", — сказав польський політик.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський під час офіційного візиту до Львова 5 листопада відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.